Библо

Народні перекази свідчать, що назва пов'язана з переписуванням церковних книг — Біблії. Село тісно пов'язане із давньоруським боярським робом Бибельсьих, які часто фігурують у документах періоду польського завоювання. Поступово рід латинізувався[2] і вимер, ймовірно, збереглись лише його окремі гілки, зв'язок яких із Бибальськими, однак, дискусійний.[3]

У ΧΙΧ столітті на гербі села було зображено граблі та косу, що перетинаються, посередині — рогач, вістрями вниз. В місці їх перетину розміщений серп. Така символіка вказує на сільськогосподарський напрям життя селян.

В історичних джерелах село Бибель згадується з 1361 р. В написанні під назвою Библо згадується, зокрема, в 1785—1788 рр.

За княжих часів село розташовувалось там, де тепер є Нове Місто. У 1241—1242 рр. під час нападів татар село було знищене. Вціліле населення переселилось на 3 км нижче, і нове поселення назвали теж Библо.

У грамоті датованій 1361 роком король Казимир III підтверджує своєму «слузі» боярину Ходку Бибельському право на володіння селом Библом.[4] Пани Бибельські були власниками сіл Библо та Комаровичі в ΧΙV ст.

Більшість земель села належала родині Прокоповичів. У ΧVΙ столітті територія села належала землевласнику Станіславу Бажі. Після скасування панщини в Австрійській імперії 150 моргів поміщицької землі перейшло до нового пана — Тарнавського. За часів володіння Тарнавських (батька Юзефа, а після його смерті — сина Єжи) був збудований двоповерховий палац з багатим оздобленням та розбитий парк із рідкісними деревами. Зруйнований палац і деякі дерева ще збереглись дотепер. Коли господарство почало занепадати, Є. Тарнавський продав частину земель заможним селянам, а решту — новому пану — Вільку. Вількова родина господарювала на цих землях до 1939 р., а пізніше виїхала.

У 1922 р. в селі засновано читальню товариства «Просвіта». У 1936—1938 рр. збудований Народний дім товариства «Просвіта». В той час організований дитячий садок.

У 1928 р. в селі проживало 707 осіб, серед який було 155 римо-католиків та 15 євреїв.

30 червня 1939 р. село зайняла Червона Армія, був організований тимчасовий уряд місцевої влади. Під час другої світової війни багато селян виїхало на роботи в Німеччину.

Здійснювався національно-визвольний рух. У 1939 р. в село з Перемишля від проводу ОУН був присланий Хробак для підготовки юнаків до військової справи. Одразу організувалось 14 чоловік. З часом кількість зросла до 50 юнаків. Тренування проходили на горі Валок. У неділю вони збирались на пасовищі села на т. зв. «паради» у формі січових стрільців. Ці хлопці не йшли в УПА, а працювали підпільно.

Після війни, 1948 року створений колгосп імені Молотова.

Найдавніші відомості про церкву відносяться до 1507 року. Є згадки й про монастир. Теперішня церква Воздвиження Чесного Хреста збудована 1825 року. З 1957 до 1989 р. — церква закрита.

• 
  палац пана Тарнавського, с. Библо
• 
  палац пана Тарнавського, с. Библо
• 
  палац пана Тарнавського, с. Библо
• 
  церква Воздвиження Чесного Хреста, 1825 р., с. Библо
• 
  церква Воздвиження Чесного Хреста, 1825 р., с. Библо

У селі працюють Народний дім та філія центральної районної бібліотеки.

• «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
• Bybło (2), wś, pow. przemyski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 487. (пол.) (пол.)