Битва за Алжир (фільм)

«Битва за Алжир» (італ. La Battaglia di Algeri; араб. معركة الجزائر‎; фр. La Bataille d'Alger) — військова кінодрама італійського режисера Джилло Понтекорво, удостоєна вищої нагороди Венеційського кінофестивалю — «Золотого лева св. Марка». Фільм заснований на книзі мемуарів Язєва Сааді — одного з лідерів Фронту національного звільнення, він спродюсував картину і зіграв у ній самого себе. Вихід картини на екрани в 1966 у став одним з найгучніших кіноскандалів десятиліття. Широко відома музика до фільму, яку написав Енніо Морріконе.

Битва за Алжир
італ. La Battaglia di Algeri
Жанр докудрама і драматичний фільм
Режисер Джилло Понтекорво
Продюсер Antonio Musud
Сценарист Джилло Понтекорво, Saadi Yacefd і Franco Solinasd[1]
У головних
ролях		 Jean Martind, Saadi Yacefd, Brahim Haggiagd і Larbi Zekkald
Оператор Marcello Gattid
Композитор Енніо Морріконе
Джилло Понтекорво
Дистриб'ютор RCS MediaGroupd і Netflix
Тривалість 120хв.
Мова французька, арабська
Країна  Італія
 Алжир
Рік 1966
Дата виходу 8 вересня (Алжир)
Кошторис $800000
IMDb ID 0058946
 Битва за Алжир у Вікісховищі

На 5 вересня 2021 року фільм займав 239-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

В центрі фільму — події алжирської боротьби за незалежність в проміжку між 1954 і 1960 рр., Пропущені через спогади головного героя. Війна показана з обох сторін. Алжирці домагаються незалежності. Зіткнення цих сил викликає вибух. Французи застосовують тортури, алжирці — підривають бомби в магазинах. Війна показана як огидна річ, яка плямує усіх, хто в ній бере участь.

В ролях
  • Жан Мартен — полковник Матьє
  • Брахім Хаджадж — Алі Ла Пуант ( Ali La Pointe)
  • Сааді Ясеф — Джафар
  • Самія Кербаш — одна з дівчат
  • Уго Палетті — капітан
  • Фусія Ель Кадер — Галима
  • Мохаммед Бен Кассем — маленький Омар

Нагороди та номінації
  • 1966 — приз «Золотий лев» і приз ФІПРЕССІ Венеційського кінофестивалю
  • 1967 — три премії «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів: найкращий режисер (Джилло Понтекорво), найкращий продюсер (Антоніо Мусу), найкраща чорно-біла операторська робота (Марчелло Гатті)
  • 1967 — номінація на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою
  • 1969 — дві номінації на премію «Оскар»: найкращий режисер (Джилло Понтекорво), найкращий оригінальний сценарій (Джилло Понтекорво, Франко Солінас)
  • 1972 — приз ООН ( UN Award ) в рамках премії BAFTA

Посилання
  1. ČSFD — 2001.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.