Битва при Аркадіополі

Битва при Аркадіополі — битва між військом Великого князя Київського Святослава і його союзників, що рухалися через дунайську Болгарію у Фракію, і візантійською армією під проводом Варда Скліра, в ході грецько-болгарської кампанії 970—971 років.

Походи Святослава на Болгарію
Дата: 970 рік (згідно деяких джерел 971 рік)
Місце: Біля міста Аркадіополь
Результат: Перемога Візантії
Сторони
Київська Русь Візантійська імперія
Командувачі
Святослав Ігорович Барда Склір
Військові сили
Близько 30 000 тисяч бійців Близько 50 000 тисяч бійців
Втрати
Великі Невідомо
Битва при Аркадіополі

Передісторія

Відновивши в 969 році у[1] контроль над Болгарією, Святослав у відповідь на пропозицію від нового візантійського імператора винагороди за набіг на Болгарію (відповідно до домовленості Святослава з попереднім імператором Никифором Фокою) збільшив свої вимоги, запитавши данину за залишення всіх захоплених міст і викуп за полонених. У разі недотримання цієї вимоги Святослав запропонував візантійцям відмовитися від їхніх володінь в Європі. У відповідь на нагадування про колишні договори Русі з Візантією і про сумну долю батька Святослава руський князь повідомив про свій намір дійти до Константинополя[2].Зібравши військо, Святослав почав похід, війська Київської Русі стрімко наближалися до Царгороду, нехтуючи розвідкою і військовим плануванням[3].

Перебіг битви і результат

По дорозі на Царгород розміщувалося місто Аркадіополь, біля нього Військо Київської Русі натрапило на чисельно переважаюче Візантійське військо. Війська Київської Русі зробили фатальну помилку, не помітивши засади візантійців у тилу. Почалась запекла битва, у вирішальний момент битви візантійці несподівано атакували війська Київської Русі з тилу. Це призвело до сум'яття в рядах бійців Київської Русі, як результат війська Київської Русі програли битву і зазнали великих втрат[4].

Вирішальну роль у перемозі Візантії зіграла непомічена засада в тилу військ Київської Русі, а також добра підготовка і більша чисельність Візантійського війська. Не змогли врятувати ситуацію ні військовий хист Князя Святослава, ні загартована в переможних боях військова дружина Київської Русі[5]. Програна битва дуже підірвала військову міць Київської Русі бо загинуло багато найдосвідченіших дружинників, які мали цінний досвід воєн з Візантією, Хазарією, Волзькою Булгарією, печенігами. Військо Київської Русі так і не змогло тоді оправитися від цієї поразки, що призвело до програшу у війні.

Див. також

Посилання

  1. За датуванням російської літопису всі події відбувалися в 971 році.
  2. [Вікіпедія Вікіпедія:Освітня програма Вікіпедії
  3. Імперія переходить у наступ
  4. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ПЕРШИХ КНЯЗІВ
  5. Київська Русь у середині — другій половині X ст.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.