Фракія
Фра́кія, або Тракія (грец. Θράκη, лат. Thracia, тур. Trakya) — історична область, що визначалася стародавніми греками, як країна, яка займала частину нинішнього Балканського півострова, від північного узбережжя Егейского моря (включаючи Македонію) і Пропонтиду до Дунаю, причому до неї нерідко відносили і Скіфію. Пізніше межу власне Фракії складала на заході річка Места і гірський ланцюг Родоп, на півночі — гірський ланцюг Гем, на сході — Чорне море і Фракійська протока, на півдні — Пропонтида, Геллеспонт і Егейське море.
- Ця стаття про історичну область Фракію. Про давню Фракійську державу йдеться в статті Одриське царство.
У давнину була заселена в основному фракійцями, за іменем яких і одержала свою назву. На морському узбережжі в античні часи розташовувалися грецькі поселення. У класичну добу існувало потужна союзницька держава фракійських племен — Одриське царство, назване за найбільш могутнім племенем одрисів.
Візантія
- VIII — XIV ст. Фракія (фема)
Сучасність
Сьогодні Фракія поділена на:
- Східну Фракію — європейська частина Туреччини (від Едірне і річки Мариця до європейської частини Стамбулу і протоки Босфор);
- Західну Фракію — Греція;
- Північну Фракію — Болгарія.
Кордони встановлені Лозанською мирною угодою 1923 року.
Див. також
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 517(рос.)