Битва при Ухуді

Битва при Ухуді (араб. غزوة أحد‎) відбулася 23 березня 625 року (3 Шавваля 3 року за мусульманським календарем) у долині розташованій біля гори Ухуд на північному заході Саудівської Аравії, між військами мединців, під керівництвом пророка Мухаммеда з одного боку та мекканським військом на чолі з Абу Суфйаном ібн Харбом з іншого. Битва при Ухуді була другим зіткненням між мусульманами та мекканськими язичниками і була реваншем для мекканців за поразку у битві при Бадрі (624).

Битва при Ухуді
Мусульмансько-курайшитські Війни
Scene from Siyer-i Nebi (Життя Пророка). Scene from Siyer-i Nebi (Життя Пророка).
Дата: 23 березня 625/3 Шавваля 3 року. Місце: приблизно 5 км від Медіни, долина поблизу гори Ухуд Результат: Тактична перемога мекканців; Стратегічно - нічия
Сторони
Мусульмани з Медіни	Курайшити з Мекки
Командувачі
Мухаммад Хамза ібн Абдуль-Мутталіб Алі ібн Абі Таліб	Абу суфйан ібн харб Халід ібн аль-Валід Ікріма ібн абі Джагль
Військові сили
700 піхоти та 2-4 кавалерії	3000 піхоти та 200 кавалерії
Втрати
70 загиблих	44-45 загиблих

Незважаючи на явну чисельну перевагу противника, мусульмани рано захопили ініціативу і почали тіснити мекканців, через що табір мекканців залишився без захисту. Коли бій вже був майже виграний, частина мусульманської армії скоїла серйозну помилку, унаслідок якої ініціатива перейшла до рук мекканців. Мусульманські лучники залишили своє укріплення, порушуючи наказ Мухаммада, щоб штурмувати ворога, несподівана атака кавалерії мекканців внесла сум'яття в їхні лави. Багато мусульман було вбито, і їм довелося відступити. Мекканці не переслідували мусульман, а повернулися до Мекки і оголосили про перемогу, як виявилося, першу і останню над Мухаммадом.