Бих Анатолій Іванович

Анатолій Бих народився 27 січня 1940 року в місті Харкові[3].

У 1961 році він закінчив Харківський гірничий інститут (ХГІ), і вже з 1962 року почав працювати у луганській філії інституту «Дніпровуглемаш», де був співробітником до 1965 року[4].

З 1965 року він почав працювати на кафедрі автоматики і телемеханіки у Харківському інституті гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки, де наступного року його було переведено на посаду старшого викладача кафедри технічної електроніки.

У період з 1969 по 1973 роки Анатолій Бих навчався в аспірантурі Харківського інституту радіоелектроніки, після закінчення якої ним була захищена дисертація «Дослідження електрохемілюмінесценціі з метою створення приладів і пристроїв електронної техніки» на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук[5].

З 1972 року по 1975 рік він працював на різних посадах (асистента, старшого викладача) на кафедрах технічної електроніки та фізики надвисоких частот (ФНВЧ)[4].

З 1975 року по 1979 рік Анатолій Бих працює на посаді доцента кафедри фізики надвисоких частот.

У 1976 році він стає деканом факультету електроніки. Цю посаду він обіймає до 1980 року.

З 1979 року його обрали завідувачем кафедри теоретичних основ електротехніки[2].

У період з 1985 по 1987 роки він працює на посаді старшого наукового співробітника для підготовки дисертації.

Анатолієм Бихом у 1990 році була захищена докторська дисертація «Теоретичні та експериментальні дослідження електрохемілюмінесценціі і розробка приладів і пристроїв рідкофазної електроніки»[6]. Вже наступного року (1991) він стає професором[5].

З 1996 по 2017 роки працює завідувачем кафедри біомедичних електронних пристроїв та систем (згодом — кафедра біомедичної електроніки, зараз — біомедичної інженерії) Харківського національного університету радіоелектроніки.

З 2017 року він — професор кафедри біомедичної інженерії[7] Харківського національного університету радіоелектроніки.

Помер 18 березня 2021 року у місті Харкові.

Анатолій Бих — засновник і у минулому керівник наукової школи по дослідженню електрохемілюмінесценції (ЕХЛ), яка мала на меті створення та розробку приладів та пристроїв різноманітного призначення (від медичних до мікроелектронних). Дослідницька група була заснована у 1968 році і дослідувала теоретичні основи електрохемілюмінесценції, механізми, що зумовлюють виникнення рідкофазної ЕХЛ складних органічних сполук при електролізі розчин-електролітів, вивчала методи та умови збудження ЕХЛ-елементів, спектральні характеристики композицій з електроактивними сполуками, які генерують ЕХЛ[2]. Займалася розробкою аппаратних та програмних засобів накопичення, обробки та відображення інформації при проведенні досліджень на комплексі електрохемілюмінесцентної апаратури, виготовленням ефективних ЕХЛ-випромінювачів і установок для вимірювання інтенсивності ЕХЛ-випромінювачів, а також методик дослідження ЕХЛ-випромінювачів. Були розроблені пристрої для збудження імпульсної ЕХЛ. Також група займалася створенням ЕХЛ-аналізаторів для різноманітних рідин та поверхонь твердих електропровідних тіл[8]. Окрім того, ним було підготовано 3 доктори наук (М. М. Рожицький, I.В. Свир, О. В. Висоцька) та 14 кандидатів наук.

Анатолій Бих є членом редколегії спеціалізованих журналів «Прикладна радіоелектроніка»[9], «Біоніка інтелекту»[10], «Клінічна інформатика и телемедицина»[11], «Біомедична інженерія»[12][13].

Анатолій Бих — автор понад 300 наукових публікацій. У його творчому доробку 5 монографій, 7 навчальних посібників, понад 40 патентів[14] та різноманітних винаходів:

• Бых А., Огороднейчук И., Худенский Ю. Оптохемотроника. — 1978. 144 с.[15]
• Бых А., Александров Ю., Кобзев В., Махова В. Линейные электрические цепи в примерах и задачах. — К.:Вища шк., 1991. — 116 с.
• Бых А., Каховская В., Кобзев В. Теория электрических и магнитных цепей. — К.: ИСИО, 1996. — 320 с.
• Бых А., Каховская В., Кобзев В. Нелинейные электрические цепи. — Х.: ХТУРЭ, 1999. — 84 с.
• Бых А., Рожицкий Н., Красноголовец М. Электрохимическая люминесценция. — Х.: ХТУРЭ, 2000. — 320 с.
• Жук М., Дацок О. Апарати медичної діагностики та терапії/ за заг. ред. А. І. Биха. — Х.: ХНУРЕ, 2010. — Ч. 1. — 312 с.
• Bykh А., Kukoba А. Development of Evaluation Criteria and Optimization of Electro-chemiluminescent Composition for Analyzing the Heterogeneity of Conducting Surfaces // Telecommunications and Radio Engineering. — 1999. — Vol.53, No 7–8. — Р. 166—170.

• Почесна грамота Верховної Ради України[16]
• Державна стипендія для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери[17]
• Почесна грамота Міністерства освіти і науки України
• Знак «Відмінник освіти України»
• Нагрудний знак "За наукові досягнення"
• Почесна грамота Президії академії медичних наук України
• Диплом «Переможець конкурсу ХНУРЕ — кращий за фахом» (серед завідувачів кафедр)[8].

• Бих Анатолій Іванович: біобібліографічний покажчик / упоряд. Л. М. Чижевська ; відп. ред. І. П. Аврамова. — Х.: ХНУРЕ, 2012. — 80 с.
• Науковці України. Бих Анатолій Іванович (1940–)(доктор наук, професор).
• Факультет електронної техніки // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр «Логос Україна», 2011.
• Харківський національний університет радіоелектроніки. Кафедра біомедичної інженерії. Бих Анатолій Іванович