Блага
Бла́га — об'єкти та засоби задоволення людських потреб.
Блага розділяються:
- а) за природою — на матеріальні та нематеріальні - духовні (духовні цінності).
- б) за натуральними характеристиками — на продукти і послуги;
- в) за ступенем віддаленості від кінцевого споживання — на споживчі блага і ресурси;
- г) за тривалістю використання — на короткочасні і довготривалі;
- ґ) за характером споживання — на приватні і суспільні.
Ознаки блага
Згідно визначення Карла Менгера, даного ним у "Принципах політичної економії", благо має наступні ознаки:
"Для того щоб предмет став благом, або, іншими словами, для того щоб він набув характеру блага (Guterqualitat), необхідно щоб відбувся збіг наступних чотирьох умов:
1) людської потреби;
2) властивостей предмета, що роблять його придатним бути поставленим в причинний зв'язок з задоволенням цієї потреби;
3) пізнання людиною цього причинного зв'язку;
4) можливості розпоряджатися предметом таким чином, щоб дійсно вживати його для задоволення цієї потреби.
Предмет тільки тоді стає благом, коли збігаються ці чотири умови, але якщо відсутня хоча б одна з них, то предмет ніколи не може стати благом."
К. Менгер розрізняє блага за ступенем їх наближення до безпосереднього задоволення потреб. Згідно його підходу, блага першого порядку - це блага, які безпосередньо задовольняють потреби (наприклад, продукти, які можна безпосередньо спожити), блага другого порядку - блага, які використовуються для виробництва благ першого порядку, блага третього порядку - блага, які використовуються для виробництва благ другого порядку й т.д.
Благо і товар
Товар - це благо, призначене для обміну (продажу).
Див. також
Література
- В. Малахов. Благо // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.