Блюмлісальп

Найвища вершина масиву була вперше підкорена в 1860 році Леслі Стефеном, разом з Лайвінгом та Стоуном, з Мельхіором Андереггом та П'єром Сімоном Аргент'єрським як гідами.

Північна стіна Блюмлісальпу була вперше пройдена 1 липня 1924 року Віллі Річардетом, Вальтером Амштутцем та Германом Салвісбергом.

• Поточний стандартний маршрут веде від прихистку Blüemlisalphütte (2 834 м.н.м.) спочатку в південному напрямку через східний рукав льодовика Блюмлісальп в напрямку північних стін Моргенхорну та Вайсе Фрау. Далі між вершинами Шток та Вейсе фрау маршрут повертає на південний захід і піднімається по накопиченню уламків скель під північною стіною Блюмлісальп, після чого по крутому підйому по кризі досягається сідло Ротхорну, від якого починається останній етап маршруту - складний підйом спочатку по скелястому північно-західному гребеню, а в верхній частині - по снігу до вершини. Підйом займає бл. 5 годин. Подальший маршрут через Вайсе Фрау до Моргенхорну (перехід через Блюмлісальп назад до Blüemlisalphütte) набагато складніший та призначених лише для дуже досвідчених альпіністів.
• підйом по північній стіні є складним, оскільки при висоті 450 метрів, її середній ухил становить бл. 45°, де пласкі ділянки змінюються ділянками з ухилом до 70°, і майже вся стіна покрита кригою. Складність маршруту змінюється в залежності від крижаних умов.
• Підйоми по південній стороні йдуть по крихким уламкам скель і мають другорядне альпіністське значення.

Від Кандерштегу в долині Кандерталь починається дуже мальовничий туристичний маршрут повз Оешінензее до перевалу Хохтюрлі і далі через Зефіненфургге до долини Зефіненталь. Маршрут проходить повз язик льодовика Блюмлісальп. Прихисток Blüemlisalphütte знаходиться майже прямо над найвищою точкою перевалу. До нього також можна дістатися від долини Кінталь на півночі.