Блідіньє (природний парк)

Природний парк Блідіньє (серб. Парк природе Блидиње, хорв. Park prirode Blidinje) — природний парк у Боснії і Герцеговині, розташований у центрі Динарських Альп і створений 30 квітня 1995 року. Представляє важливий природний, гідрогеологічний резерват у Динарському карсті Боснії і Герцеговини зі значною культурною та історичною спадщиною. Парк охоплює гірські хребти Динарських Альп, плато Дугополе, озеро Блідіньє, Грабовицьку долину і т. д.[2].

Блідіньє
43°36′39″ пн. ш. 17°30′31″ сх. д.
Площа: 364 км² і 35 800 га[1]
Заснований: 30 квітня 1995 і 1995[1]
Вебсторінка: blidinje.net
Країна  Боснія і Герцеговина[1]
 Блідіньє у Вікісховищі

Географія та гідрологія

Відкрита і безплідна долина утворилася під впливом танення льодовиків Чврсніци. Основу парку становить плато протяжністю від 3 до 5 км, яке лежить на висоті від 1150 до 1300 м над рівнем моря між горами Чврсніца і Вран, загальна площа парку становить 364 км2. Єдине з погляду геоморфології плато ділиться на дві відмінні географічно і топографічно частини: нижня південна частина біля озера Блідіньє і верхня північна частина біля Дугополя. Також воно ділиться між чотирма громадами Боснії: Посуш'є, Томиславград, Мостар і Ябланиця.

На півночі, уздовж річки Долянка, біля плато парку лежить рівнина Дугополе. У північно-північно-західному напрямі знаходиться гора Вран (висота 2074 м), в південно-південно-східному — гора Чрвсніца (пік Плочно висотою 2228 м). У південно-південно-східному напрямі, за озером Блідіньє, також знаходиться гора Чабуля висотою 1786 м, а на схід від Чврсніци лежить Грабовицька долина, яка розтягнулася вздовж річки Неретва і її каньйону.

Грабовицька долина

Грабовицька долина і маленький струмок Грабовиця — маленький заповідник біля Чрвсніци, який утворює глибокий каньйон між крутими і порізаними скелями. У долині лежать села Горня-Грабовиця і Доня-Грабовиця. Народний переказ говорить, що в заповіднику жила Грабовицька діва, дочка пастуха, яка відмовилася виходити заміж за багатія, у відповідь на що він убив її[2].

Озеро Блідіньє

Найважливіший гідрогеологічний феномен парку — альпійське озеро Блідіньє (озеро), найбільше серед подібних у Боснії і Герцеговині. Озеро Блідіньє — прямий результат відходу льодовиків, хоча документи округу Поклечани стверджують, що озеро штучне, створене наприкінці XIX століття: місцеві жителі і тваринники закрили за допомогою гілок і глини ті отвори, по яких вода могла б протекти під землю. Площа поверхні озера становить від 2,5 до 6nbsp;км2, середня глибина — 1,9 м. Саме озеро лежить на висоті 1184 м над рівнем моря[3][2].

Флора і фауна
Сосна Гелдрейха

Скелясті схили вкриті густими сосновими лісами, в яких росте й так звана сосна Гелдрейха або «боснійська сосна» з білою корою в Масна-Луці. Навесні і влітку на схилах гір і в долині проростають три типи дикого чебрецю й численні види польових квітів.

Історія, археологія і культура

По всій долині розташовуються середньовічні боснійські надгробки — стечки. Дослідження, розпочаті після визнання Блідінья природним парком, показали, що перші людські поселення з'явилися тут 2500 років тому, про що свідчать залишки іллірійських поховань і римських доріг. Археологи, виявивши некрополь в Дуго-Поле, зуміли пізніше встановити, що в VII столітті в цій місцевості поселилися слов'янські племена.

Традиційний спосіб життя

У парку знаходиться францисканський монастир, відкритий для гостей. Житлові будинки — це традиційні пастуші хатинки з солом'яними дахами, в яких живуть пастухи навесні і влітку. Зима і осінь в парку досить холодні й суворі. Територія парку вільна від мін, там чітко вказані всі стежки.

Політика

2002 року на території природного парку проголошено віртуальну державу Гайдуцька республіка Міята Томича. Засновники — туристичний підприємець і гуморист Вінко Вукоя-Ластвич, його дружина Альбіна і дочка Марія (у березні 2019 року Марія стала главою республіки). Республіка заснована на знак протесту проти неефективного рішення місцевою владою проблем місцевого електропостачання[4].

Див. також

Примітки
  1. Nationally designated areas (CDDA)
  2. Nature Park Blidinje. Процитовано 16 жовтня 2015.
  3. Radoš, Denis. A history of the occurrence of Blidinje lake (Bosnia and Herzegovina). // Geoadria : journal. — Vol. 22(1). — С. 1—40.
  4. Hajduci na Vranu ljude samo po očima pamte (серб.). Nezavisne. Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 30 червня 2008.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.