Богданов Вячеслав Леонідович

Народився 25 листопада 1965 у селі Шамраївка Київської області.

1982 – закінчив із золотою медаллю середню школу і вступив до Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

1984 – 1986 – строкова служба в Прикордонних військах.

1989 – закінчив з відзнакою механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

1989 – досі – в Інституті  механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України (з 2008 – провідний науковий співробітник).

1992 – захистив дисертацію на тему «Пространственная неосесимметричная задача механики разрушения материалов при сжатии вдоль приповерхностной дискообразной трещины» та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Механіка деформівного твердого тіла».

1995 – 2014 – в апараті Президії НАН України (у 2003–2014 – перший заступник головного ученого секретаря – начальник науково-організаційного відділу Президії НАН України).

2009 – захистив дисертацію на тему «Об’єднаний аналіз задач механіки руйнування матеріалів з початковими напруженнями та руйнування тіл при стисканні вздовж тріщин» та здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «Механіка деформівного твердого тіла».

2012 – обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Механіка».

2015 – обраний дійсним членом (академіком) НАН України за спеціальністю «Механіка».

2015 – обраний головним ученим секретарем НАН України.

2020 – обраний віцепрезидентом НАН України.

Основна наукова діяльність пов’язана з дослідженнями в галузі механіки деформівного твердого тіла, зокрема, механіки руйнування, тривимірної лінеаризованої теорії стійкості деформованих тіл, механіки композитних матеріалів.

Виконав значний цикл робіт із нових механізмів руйнування, які не описуються в рамках класичних концепцій, зокрема дослідив нові класи задач механіки руйнування матеріалів із початковими (залишковими) напруженнями, що діють паралельно площинам тріщин, та руйнування тіл при стисканні вздовж тріщин. У рамках лінеаризованої теорії пружності розробив інтегрований підхід до проблем руйнування попередньо напружених тіл із тріщинами та руйнування тіл при стисканні вздовж паралельних тріщин. Запропонував новий метод визначення критичних параметрів руйнування тіл із тріщинами при стисканні вздовж тріщин, коли параметри вираховуються в процесі розв’язання відповідних неоднорідних задач механіки руйнування матеріалів із початковими напруженнями.

У лінеаризованій постановці дослідив нові класи просторових неосесиметричних та осесиметричних задач про руйнування фізично нелінійних тіл і сучасних композитних матеріалів (шаруватих, волокнистих), що містять тріщини, які взаємодіють під впливом спрямованих вздовж тріщин зусиль. Виявив нові ефекти, пов’язані з впливом початкових напружень та зі взаємодією тріщин між собою і з поверхнею матеріалу. Для композитних матеріалів з дефектами та конструкцій з них, які широко застосовуються у ракето- та літакобудуванні, провів комплексне дослідження стосовно їх функціональності та руйнування.

Підготував низку праць з наукознавства та історії науки.

Є головою Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України, членом Комітету з Державних премій у галузі науки і техніки України та головою Секції математичних наук цього комітету, членом Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки, першим заступником голови Комітету із системного аналізу при Президії НАН України, заступником голови Координаційної ради програми НАН України з питань безпеки і оборони, членом Наукового товариства імені Шевченка. Є головним редактором журналу «Доповіді НАН України», входить до складу Головної редакційної колегії Великої української енциклопедії, редколегій низки наукових журналів, зокрема, загальноакадемічного журналу «Вісник НАН України» та міжнародних журналів «Прикладна механіка» і «Математичні методи та фізико-механічні поля».

З 2015 року читає лекції в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

• Орден «За заслуги» III ст. (2008)
• Державна премія України в галузі науки і техніки (2009)
• Заслужений діяч науки і техніки України (2013)
• Почесна грамота Верховної Ради України (2015)
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2018)
• Премія НАН України ім. О.М. Динника (2020)
• Відзнака «За заслуги перед Збройними Силами України» (2020)

Є автором понад 150 друкованих праць, зокрема 16 монографій, навчальних посібників і довідникових видань.

Національна академія наук України. Керівництво. 1918-2018: Біографічний енциклопедичний словник. Київ: Фенікс, 2018. – С. 118-120.

Національна академія наук України. Персональний склад. 1918-2018. Київ: Фенікс, 2018. – С. 18-19.

Відділення механіки НАН України. Історико-біографічний довідник. Київ: Академперіодика, 2015. – С. 14-16.

50-річчя академіка НАН України В.Л. Богданова // Вісник НАН України, 2015. - №11. – С. 105.

• Богданов Вячеслав Леонідович. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Процитовано 13.03.2020.
• Богданов Вячеслав Леонідович. Національна академія наук України. Процитовано 07.07.2021.