Богислав Фрідріх Емануель Тауенцін фон Віттенберг

Син генерала піхоти і губернатора Бреслау Фрідріха Богислава фон Тауенціна. Освіту здобув у Військовій академії в Берліні. Службу розпочав 1 вересня 1775 року штандарт-юнкером Гендського полку, незабаром переведений в 35-й піхотний полк принца Генріха.

Під час війни за баварську спадщину в 1778 році був ад'ютантом принца Генріха. Відзначився під час воєн з Францією в 1792-94 роках. 16 лютого 1793 року призначений флігель-ад'ютантом короля Фрідріха Вільгельма II, був військовим представником при командуванні австрійської армії в Нідерландах. 18 січня 1794 року призначений міністром при генерал-губернаторові Нідерландів. В 1794-96 роках був посланцем в Росії.

Після початку кампанії 1806 року отримав в командування 6000 чоловік (8 батальйонів і 9 ескадронів) ударного корпусу, який був висунутий вперед князем Гогенлое, але 9 жовтня французькі війська маршала Жана-Батіста Бернадота змусили його відійти. Під час битви під Єною Тауенцін командував дивізією в авангарді Гогенлое і разом з ним капітулював 28 жовтня в Пренцлау.

В 1808 році призначений командиром бранденбурзької бригади в Берліні. З серпня 1811 року — губернатор Померанії. У початку 1813 року мобілізував війська в Померанії і 5 березня призначений військовим губернатором земель між Одером і Віслою (за винятком Сілезії) і під час військового протистояння до 4 червня командував блокадним корпусом Штеттіна. З 18 липня 1813 року — командир 4-го армійського корпусу, який увійшов до складу військ, що знаходилися під керівництвом шведського принца Карла Юхана. 20 серпня його частини вступили в Берлін.

Успішно діяв в боях при Грос-Берені і при Денневіці, де протистояв 4-му французькому корпусу і домігся перемоги. Коли Північна армія перейшла Ельбу, корпус Тауенціна після бою при Роцлау 5 жовтня перейшов в Сілезьку армію. Блокував Віттенберг, але 2 французьких корпуси змусили його відійти до Потсдаму. Після Битви народів керував облогою Торгау і Віттенберга, потім блокадою Магдебурга. Торгау капітулював 26 грудня 1813 року, Віттенберг був узятий штурмом 13 січня 1814 року. Тоді ж отримав дозвіл додати до свого прізвища «фон Віттенберг». 24 травня 1814 року взяв Магдебург.

З 7 серпня 1814 року — головнокомандувач в Бранденбурзькій марці і Померанії. На початку 1815 року командував 6-м армійським корпусом, який залишався на Ельбі в якості армійського резерву. Після повернення Наполеона вступив на територію Франції. Його корпус виконував окупаційні функції в Бретані. Після Паризького миру Тауенцін знову зайняв пост головнокомандувача в Померанії і Бранденбурзі зі штаб-квартирою в Берліні. З 3 квітня 1820 року — одночасно командир 3-го армійського корпусу.

• Pour le Mérite (13 грудня 1792)
• Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія, 5 березня 1797)
• Орден Червоного орла (1806)
  • великий хрест
• Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія, 20 січня 1809)
• Орден Чорного орла (15 вересня 1813)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Великий хрест Залізного хреста (26 січня 1814)
• Орден Святого Георгія (Російська імперія)
  • 3-го ступеня (25 серпня 1813)
  • 2-го ступеня (21 лютого 1814) — «За взяття фортець Вітенберг і Магдебург.»
• Орден Меча, великий хрест (Швеція, 19 вересня 1813)
• Орден Святого Володимира 2-го ступеня (Російська імперія)
• Військовий орден Марії Терезії, командорський хрест (Австрійська імперія)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Королівський гвельфський орден, великий хрест (Британська імперія)
• Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
• Орден Військових заслуг, великий хрест (Франція)

Ім'я генерала Тауенціна носить вулиця в західній частині Берліна біля площі Віттенберг, названої на честь битви при Віттенберзі 13 січня 1814 року.

• Тауенцин, Богислав-Фридрих-Эммануэль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• C. von Gorszkowsky: Das Leben des Generals Grafen Bogislaw Tauentzien von Wittenberg, 1832 (PDF-Datei)
• Georg Gaebel: Die Belagerung von Stettin im Jahre 1813, 1913

1. verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — Duncker & Humblot, 1875.
   d:Track:Q316626d:Track:Q2818964d:Track:Q14565672d:Track:Q590208
2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117247448 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578