Бодгідгарма

Бодхідха́рма (в Китаї також відомий під ім'ям Дамо; 440—528 або 536[1][2]) — перший патріарх чань-буддизму, засновник вчення чань (дзен), 28-й патріарх буддизму. Народився в Канчі, столиці південноіндійського царства Паллава. За переказами, близько 475 р. н. е. буддійський чернець Бодгідгарма прибув морським шляхом до Китаю, де, подорожуючи, почав проповідувати своє вчення. Потім він оселився в монастирі Шаолінь, незадовго до цього заснованому на горі Суншань, де заснував першу школу чань-буддизму. Дамо вніс великий внесок у розвиток монастиря Шаолінь, передавши монахам комплекс вправ, пізніше названий цигун Дамо Іцзіньцзін, або цигун Бодгідгарми. Серед небагатьох його учнів згадується Хуейке, який став другим патріархом чань-буддизму.

У перекладі на:
Санскрит:बोधिधर्म
bodhidharma
Китайську:菩提達摩
pútídámó
Японську:達磨
дарума
Портал Буддизм

Бодгідгарма здобув велику популярність як «бородатий варвар». Спочатку таке прізвисько вживали стосовно нього в прямому значенні за те, що він на відміну від китайських ченців мав бороду[3]. Пізніше Бодгідгарму так почали жартівливо називати його «люблячі учні»[4].

Легенди про Бодгідгарму
Пам'ятник Бодгідгармі в монастирі Суншань Шаолінь си

Про появу Бодгідгарми в Китаї пише Борхес: «Бодгідгарма перебрався з Індії до Китаю, де його прийняв імператор, який заохочував буддизм, створюючи нові монастирі й святилища. Він повідомив Бодгідгармі про збільшення числа ченців-буддистів. Той відповів: „Все що належить світу — ілюзія, монастирі й ченці настільки ж нереальні, як ти і я“. Потім він повернувся до стіни і почав медитувати. Коли імператор, що остаточно заплутався, запитав: „А в чому ж тоді суть буддизму?“, Бодгідгарма відповів: „Порожнеча і ніякої суті“».

Існує легенда, в якій говориться, що в пошуках істини Бодгідгарма провів, медитуючи в печері, дев'ять років. Весь цей час він присвятив спогляданню голої стіни, поки не знайшов просвітлення.

Гарним доповненням до легенди є історія появи чаю. В один з моментів боротьби зі сном медитуючий Бодгідгарма вирвав собі повіки і кинув їх на схил гори Ча. На цьому місці виросла рослина — відомий всьому світу чай.

Легенда про відхід Бодгідгарми

Усередині монастиря Суншань Шаолінь си встановлено пам'ятник Бодгідгармі у вигляді висіченого з каменю барельєфа, що зображує Бодгідгарму, який вирушає на захід босоніж із чернечою сандалією в руках.

Це пов'язано з наступною легендою: коли Бодгідгарма помер, і його поховали, то саме тоді з Індії повертався придворний сановник, якого послав туди імператор для збору буддистської літератури.

На одному з заїжджих дворів сановник зустрівся з літнім монахом-індусом, який виявився Бодгідгармою. Розлучаючись, Бодгідгарма порадив сановнику приховати факт їхньої зустрічі, чого сановник не зробив, повідомивши імператору, що він зустрічався по дорозі до двору з Бодгідгармою.

Розгніваний імператор повідомив сановнику, що Бодгідгарма помер задовго до часу зустрічі, а отже або сановник нахабно бреше, або він зустрів людину, яка видала себе за Бодгідгарму. Але сановник наполягав на своєму.

Тоді імператор наказав посадити сановника у в'язницю. При цьому імператор періодично цікавився — чи все ще сановник чинить опір у своїх свідченнях, на що йому повідомляли, що той твердо стоїть на своєму.

Бодгідгарма та Імператор У

Тоді вражений імператор послав людей в Суншань Шаоліньси, і ті розкрили могилу, де замість тіла виявилася одна-єдина сандаля Бодгідгарми, яку й доставили до двору.

Дарума

В японській синкретичній міфології Дарума — божество, що виконує бажання. Загадуючи бажання, на його зображенні (папір, статуетка з дерева або пап'є-маше) малюють одне око. Якщо за рік бажання збувається, то йому домальовують друге око. Якщо бажання не збувається, то його спалюють. Дарума з одним оком повинен бути завжди на видному місці (робоче місце, поличка будинку тощо).

Образ в кіно
  • Патріарх Дамо (1994) — режисер Юань Чженьян.

Примітки
  1. Маслов, 2007.
  2. Абаев, 1994.
  3. Альбедиль, 2013, с. 99.
  4. Долин, Попов, 1989, с. 44.

Джерела
  • Абаев Н. В. Бодхидхарма // Китайская философия. Энциклопедический словарь / ред. М. Л. Титаренко. — М. : Мысль, 1994. — 573 с. — ISBN 5-244-00757-2.
  • Альбедиль М. Ф. «Бородатый варвар» // Буддизм: религия без бога. — СПб. : Вектор, 2013. — С. 99—102. — ISBN 978-5-9684-2072-5.
  • Долин А. А., Попов Г. В. Традиции ушу. — М. : Прометей, 1989. — 144 с.
  • Дюмулен Г. История дзэн-буддизма. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2003. — 317 с. — ISBN 5-9524-0208-9.
  • Маслов А. А. Афоризмы и тайные речения Бодхидхармы. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2008. — 258 с. — (Китайская коллекция) — ISBN 978-5-222-13801-4.
  • Маслов А. А. Путидамо да-ши люэ-бянь да шэн жу-дао сы-син гуань («Общие рассуждения Бодхидхармы о четырех действиях, ведущих на путь Большой колесницы») // Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. Т. 2. Мифология. Религия / Гл. ред. М.Л.Титаренко; Ин-т Дальнего Востока. — М. : Вост. лит, 2007. — С. 552.
  • Ши Децянь, Маслов А. А. Гимнастика Бодхидхармы. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. — 160 с. — ISBN 5-222-09725-0.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.