Бойко Іван Миколайович

Народився 1919 року в селі Конюхи (нині Тернопільського району ).[1]

Член ОУН. 1942 року Іван потрапив на примусові роботи до Німеччини, де пробув до 1945-го. 1948 року з дружиною Ганною емігрував до Бразилії.[2]

Працював на різних роботах, а з виходом на пенсію став виготовляти бандури.

42 роки прожив «особою без громадянства» — не мав документів про своє народження. Лише 1990 року отримав громадянство Бразилії.

Став героєм документального фільму бразильського режисера Гуту Пашко «Iван» («Iván: De Volta Para o Passado»; 2005) — у 2015—2016 роках показаний на кількох кінофестивалях та у кінотеатрах Бразилії — в Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Бразиліа[3]. 2011 року демонстрований у Львові[4].

2010 року зміг відвідати Україну, зустріти сестру та її родину, впасти на коліна та поцілувати рідний поріг.

Помер 2016 року в Куритибі[5].

• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України/[6]

• Помер ОУНівець Іван Бойко — перший бандурист Бразилії, герой фільму та епохи
• Документальний фільм «Іван», висвітлює драму в Бразилії особи без громадянства і виходить у загальнонаціональний прокат
• Помер ОУНівець Іван Бойко — перший бандурист Бразилії