Бойко Віктор Анатолійович

Бойко Віктор Анатолійович;
	Старшина
Загальна інформація
Народження	14 серпня 1974; с. Шевченкове; Черкаська область
Смерть	19 липня 2014 (39 років); с. Романівка, Костянтинівський район, Донецька область.
Поховання	Звенигородка
Військова служба
Роки служби	1992-1994; 2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Бойко Віктор Анатолійович у Вікісховищі

Ві́ктор Анато́лійович Бо́йко (нар. 14 серпня 1974 р., с. Шевченкове, Черкаська область — пом. 19 липня 2014, Маринівка) — старшина машинно-технічного забезпечення, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Життєпис

Віктор Бойко народився 14 серпня 1974 року в багатодітній селянській родині. Закінчивши Шевченківську середню школу, вступає до Звенигородського ПТУ, де здобуває фах водія. У 1992 році був призваний до лав Збройних сил України, служив у десантних військах. Протягом 1993—1994 р.р. перебував у Югославії, беручи участь у миротворчій місії ООН. Демобілізувавшись, повернувся в рідне село. Одружившись переїздить у Черкаси[1].

В часі російської збройної агресії проти України, Віктор Бойко вирушив на Схід добровольцем та ніс службу сержантом з машинно-технічного забезпечення, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина» Сухопутних військ Збройних сил України.

Обставини загибелі

Загинув 19 липня 2014 року під час виконанного службових обов'язків в районі с. Романівка, Мар'їнський район, Донецька область[2].

Вдома залишилась донька Дарина (1995 р. н.). Похований у с. Шевченкове Звенигородського району[3].

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)[4].

17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[5].

Вшанування пам'яті

13 жовтня 2015 року в Шевченківському навчально-виховному комплексі Звенигородської районної ради відкрили меморіальну дошку випускникові школи Бойку Вікторові Анатолійовичу, що навчався в Шевченківській ЗОШ з 1981 по 1990 р[6]. На церемонії відкриття дошки пам'яті були присутні донька героя Дарина Бойко, його друзі, учасники антитерористичної операції, учнівський, педагогічний колектив та представники влади району.

Див. також

Список загиблих військовослужбовців силових структур України внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2014)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Герої не вмирають, поки пам'ять про них жива

[2] Бойко Віктор Анатолійович — Книга пам'яті загиблих

[3] Звенигородщина попрощалася зі своїм Героєм

[4] Указ Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року Про відзначення державними нагородами України

[5] Завжди в строю: загиблі АТОвці стали почесними громадянами Черкас. — Zmi.ck.ua

[6] Відкрито меморіальну дошку пам'яті Віктору Бойку. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.