Бойко Петро Леонідович
Петро́ Леоні́́дович Бо́йко (нар. 17 травня 1970 — пом. 6 січня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Бойко Петро Леонідович | |
---|---|
Сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
17 травня 1970 Москалівка |
Смерть |
6 січня 2015 (44 роки) Нікішине (від кулі снайпера) |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування |
128 ОГПБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Пройшов строкову службу у десантних військах, мав досвід бойових дій. За плечима армійська служба у Чехословаччині та на Кавказі. В часі війни добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 2 серпня 2014 року. Командир відділення розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади.
6 січня 2015-го загинув у бою від кулі снайпера поблизу села Нікішине.
Без сина лишились батьки.
Хоронили з батьківської хати у рідній Москалівці на Коритнянському кладовищі (села відносяться до однієї сільської ради).
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 23 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- у Москалівці відкрито меморіальну дошку Петру Бойку та Олегу Середюку
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 6 січня[2][3].
Примітки
- Указ Президента України від 23 травня року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 6 січня на YouTube