Бойко Юрій Іванович
Бойко Юрій Іванович (Юрко Бойко; 27 січня 1959 — 15 червня 2017, Київ) — український мистецтвознавець, менеджер мистецтва (галерист), громадський діяч. Директор галереї «Ґердан» (1995—2016).
Бойко Юрій Іванович | |
---|---|
Народився | 27 січня 1959 |
Помер | 15 червня 2017 (58 років) |
Поховання | |
Країна | Україна |
Діяльність | громадський активіст, мистецтвознавець |
Життєпис
Інженер-теплотехнік за освітою.
1989-1995 — завідувач відділу сучасного мистецтва Львівського музею українського мистецтва (згодом Національний музей у Львові). Запам'ятався на цій посаді низкою резонансних виставок сучасного (фактично дисидентського на той час) українського мистецтва у ЛМУМ (НМ).
1989 — був натхненником, ініціатором і організатором молодіжного мистецького об'єднання «Шлях». На початку 1990-х років брав участь в організації багатьох виставок, інсталяцій, перформансів та інших акцій молодих українських митців як в Україні, так і за кордоном.
1995-2016 — директор галереї «Ґердан» (Львів, вул. Руська, 4).
У 2000 році Юрка Бойка, за результатами експертного оцінювання, визнали найвпливовішим діячем Львова у галузі мистецтва[2].
Був одним із засновників Народного руху України у Львові (учасник установчих зборів НРУ в Пороховій вежі, 1989). Був співзасновником Української галицької партії (2012). З початком російської агресії (2014) взяв активну участь у волонтерському русі.
2002 — балотувався до Львівської міської ради за списком «Нашої України»[3].
За останні два роки свого життя Юрко Бойко переніс три складні операції на серці, остання стала для нього фатальною.
Під час однієї з операцій йому встановили штучний мітральний клапан за технологією німецького медика Рюдиґера Ланґе (це була експериментальна операція). На жаль, вона виявилася не дуже вдалою[4].
Похований на Личаківському цвинтарі.
Дружина — архітектор і реставратор Оксана Бойко. Донька-Устина Юріївна Бойко, громадський діяч, приватний підприємець, голова громадської організації «ЕКО-Прогрес».