Болонський конкордат

Боло́нський конкорда́т (1516) — угода між французьким королем Франциском I і римським папою Левом X, укладена 18 серпня 1516 року в Болоньї. Укладанню конкордату передували перемовини після перемоги при Мариньяно у вересні 1515, а основні положення конкордату були узгоджені під час особистих зустрічей Франциска I й папи в Болоньї 11—15 грудня 1515 року.

Болонський конкордат
Держава	Ватикан
Місце розташування	Болонья
На заміну	Прагматична санкція (1438)
Дата й час	18 серпня 1516
Час/дата припинення існування	1682
Сторона, яка підписала	Франциск I і Лев X

Конкордат замінив собою Прагматичну санкцію (1438), яка виявилась неефективною в забезпеченні свободи церкви у Франції. Відповідно до конкордату за папою зберігалось право бути верховною інстанцією церковного суду, а французькому королю, в свою чергу, надавалось право призначення на вищі церковні посади (раніше належали канонікам і ченцям). Таким чином, на території Франції було юридично закріплено підпорядковане положення церкви відносно до королівської влади. Церковні прибутки й бенефіції, якими розпоряджався відтоді король, стали засобом винагороди аристократії. Це частково вирішило питання про секуляризацію церковних земель у Франції. Болонський конкордат, підтверджений на П'ятому Латеранському соборі (1512—1517), діяв до 1682 року.