Бомбардування Токіо

Бомбардування Токіо бомбардування Токіо (столиці Японії), здійснене збройними силами США 10 березня 1945.

Токіо у вогні після бомбардування
Тіла жертв на вулицях міста

Унаслідок нальоту 334 бомбардувальників Boeing B-29 Superfortress у ніч проти 10 березня 1945 загинуло, за різними даними, від 84 000 до 100 000 мешканців Токіо, кількадесят тисяч поранено, близько мільйона осіб залишилося без даху над головою. Літаки скинули 1 665 тонн запалювальних бомб (firebombs) і напалму.

Бомбардування Токіо 10 березня 1945 стало найкривавішим бомбардуванням в історії воєн[1]; ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі, де сумарно загинуло більше людей, не було одним нальотом, а серією з двох нальотів, здійснених з різницею в три дні.

Підготовка й перебіг

Бомбардування здійснювали стратегічні бомбардувальники Боїнґ B-29 «Суперфортеця», які визнані найкращими американськими бомбардувальниками Другої світової війни. На тому етапі війни ВПС Японії майже не існували й не могли ефективно перехопити американські літаки (під час операції з понад 330 бомбардувальників японці збили тільки 14). Американці вирішили скидати не звичайні бомби, а запалювальні суміші, оскільки архітектура Токіо була багата на дерев'яні будівлі й таке бомбардування завдало би більших ушкоджень місту. Запалювальні суміші на бензиновій основі для військових розробили науковці Гарвардського університету. Операція отримала кодову назву Meetinghouse[2].

Рано-вранці 10 березня американські літаки розпочали бомбардування центрального й густозаселеного району Токіо — Сітаматі (яп. 下町). Унаслідок 3-годинного бомбардування знищено більшість ділових кварталів столиці, згоріло понад 267 тисяч будинків (чверть усіх будівель міста[3]).

Жертви та наслідки

Обвуглені тіла матері та дитини

За різними даними, загинуло від 84 тисяч до 100 тисяч жителів, понад 40 000 поранено[3]. Близько мільйона людей залишилося без житла, вогонь від пожеж було видно на відстані понад 200 км від Токіо[4]. Однак населення Токіо не було деморалізоване, навпаки, такі жертви мирного населення згуртували японців стійкіше протистояти ворогам[2].

Відповідно до пізніших підрахунків, під час Другої світової війни знищено половину Токіо[5].

Генерал Кертіс Лемей, який командував американськими бомбардуваннями Японії під час війни, визнав, що якби Америка програла війну, його б засудили як воєнного злочинця[1].

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.