Бомбосховище

Бомбосхо́вище — захисна споруда, об'єкт цивільної оборони, служить для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів, уламків зруйнованих будівель і згубної дії отруйних газів.

Санкт-Петербург, бомбосховище другої половини ХХ ст.

За останньою ознакою є прямим спадкоємцем сховищ від газової атаки, що будувалися в 1920-ті — першій половині 1930-х гг. Будувалися з 1930-х по 1940-ві роки і згодом багато перепрофілювалися під сховища від ядерної зброї.

Бомбосховища були широко поширені в період Другої світової війни. Окрім спеціально побудованих бомбосховищ та пристосованих під захисну споруду підвалів, в деяких великих містах як бомбосховища використовувалися приміщення метрополітену.

Класифікація

Довоєнна класифікація захисних споруд в СРСР:

  • Бомбосховища I категорії: захист від усіх видів впливів засобів нападу з повітря, в тому числі від прямого попадання важких фугасних бомб. Зазвичай будуються з розрахунком на бомби 100—250 кг;
  • Бомбосховища II категорії — огороджувальні від ударної хвилі, осколкової і отруйної дії, обвалення будівель, пожеж; не розраховане на пряме попадання бомби;
  • Сховища хімічного захисту, в тому числі протигазові (захисні) кімнати і хімпалатки.

Див. також

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.