Борисюк Іван Іванович

Іван Борисюк народився 13 листопада 1914 року в селі Селевинці (нині — Немирівський район Вінницької області) в сім'ї селянина. Після закінчення чотирьох класів школи в селі Монастирок працював головою колгоспу. В 1934—1938 роках проходив службу в Робітничо-селянській Червоної армії. В 1941 році був повторно призваний на службу. З початку війни на її фронтах. Брав участь у боях на Західному, Центральному і 2-му Білоруському фронтах. У 1942 році вступив у ВКП(б). До липня 1943 року молодший лейтенант Іван Борисюк командував взводом 45-міліметрових гармат 676-го стрілецького полку 15-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час Курської битви[1].

5 липня 1943 року біля села Новий Хутір Глазуновського району Орловської області Борисюк спільно зі своїм взводом відбив атаку 8 танків противника, підбивши 2 з них. 6 липня біля села Снава Понировського району Курської області Борисюк брав участь у відбитті атаки близько 100 німецьких танків. У тому бою його взвод знищив 11 танків, 6 з яких — особисто Борисюк[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» молодший лейтенант Іван Борисюк удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1082[1].

28 липня 1944 року Борисюк загинув у бою біля міста Хайнувка в Польщі. Похований у Хайнувці[1].

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. В честь Борисюка названа вулиця в селі Селевинці. В пам'ять про Борисюка встановлена меморіальна дошка в селі Кірове Немирівського району[1].

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Овеянные славой имена. Одесса: Маяк, 1989.
• Фёдоров Г. Ф. О твоём отце. М., 1965.