Взвод

Взвод, історично чота́[1][2] — військове формування, тактичний підрозділ, що входить до складу роти, батареї. Окремі чоти можуть знаходитися також за самостійними штатами в складі батальйону, дивізіону, полку або бригади, і навіть управлінь, установ тощо.

Стандартне умовне позначення чоти NATO
Військова ієрархія
Типові підрозділи Типова чисельність Типовий командир
вогнева група 2–4 молодший капрал,
капрал
відділення,
секція		 5–14 капрал,
сержант,
штаб-сержант
взвод 15–45 другий лейтенант,
перший лейтенант,
лейтенант
рота,
батарея,
ескадрон		 80–250 перший лейтенант,
капітан,
майор
батальйон,
когорта		 300–1000 майор,
підполковник
полк,
бригада,
легіон		 1000–5500 полковник,
бригадний генерал
дивізія 10 000–25 000 генерал-майор
корпус 30 000–50 000 генерал-лейтенант
польова армія 100 000–300 000 генерал-полковник,
генералітет
група армій,
фронт		 2+ польових армій фельдмаршал,
генерал,
адмірал
округ,
театр		 4+ польових армій маршал ВПС,
генерал армії,
адмірал флоту

Вперше чоти були створені наприкінці XVII століття в піхоті й кінноті, а потім в артилерії, як складова частина роти, ескадрону та батареї. У подальшому, з появою нових родів військ (танкових, повітряно-десантних) і розвитком спеціальних військ (інженерних, зв'язку, залізничних та інших), чоти ввійшли й до їх організаційної структури.

Термін

Згідно зі статутом ЗС України використовується термін взвод. Це слово запозичене з російської мови, де утворене від дієслова взводить («зводити»). У XVIII ст. в армії Російської імперії аналогічний підрозділ називався плутонг.

Історично в українських збройних силах (армія УНР, УПА) щодо цього підрозділу використовувалось слово чота[1]. Воно походить угор. czata, де має слов'янське походження: від серб. чета[3] (у сучасній Сербії — позначення роти, звідси також і «четники»).

Історія

На початку XXI століття чотні структури існують у всіх родах військ і спеціальних військах, а також у частинах і підрозділах забезпечення й обслуговування збройних сил більшості держав світу. Залежно від призначення та складу існують чоти: мотострілецькі, механізовані, мотопіхотні, піхотні, парашутно-десантні, танкові, артилерійські, мінометні, протитанкові, розвідувальні, саперні, зв'язку, управління, комендантські, регулювання, медико-санітарні, підвозу боєприпасів, господарські, ремонтні, постачання, матеріального забезпечення, обслуговування тощо.

Чота німецької армії (Бундесверу)

Організаційно чота залежно від її призначення, включає декілька відділень, секцій або команд (обслуг, екіпажів, груп). Очолюється командиром, який призначається з числа молодших офіцерів, унтер-офіцерів, ворент-офіцерів, прапорщиків, а іноді й сержантів.

Чисельність чоти в більшості армій світу — 10-36 військовослужбовців, залежно від військових традицій країни, роду військ і функціонального призначення.

Збройні сили України

Див. також

Примітки
  1. Чота // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. взвод // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 44. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Джерела
  • Бойовий правильник піхоти ч. 3: Чота Передрук видання УПА Військове видавництво при Закордонному Представництві УГВР
  • С. Ф. Хмель Українська партизанка (з крайових матеріалів); «Шлях Перемоги», Львів 1993.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.