Боровський Владислав

Походив з волинської шляхти. Навчався в петербурзькому інженерному училищі та Інженерній академії, звідки був виключений 1861 за вияв непокори начальству. Відправлений до Києва підпоручиком 2-ї саперної бригади, розгорнув підготовку збройного виступу проти царату. Очолив один із загонів польського повстання 1863—1864. У бою під Бородянкою 9 травня (27 квітня) 1863 потрапив у полон. Назвався вигаданим іменем, і ніхто його не виказав. Засуджений на 10-річне заслання до Сибіру, здійснив спробу втечі з Косого капоніру, проте був разом зі спільниками затриманий та ув'язнений на головній гауптвахті київської фортеці. Не розгубившись, утік із камери-одиночки до Санкт-Петербурга, звідти — до Галичини. З Австрійської імперії дістався Франції.

• Усенко П. Г. Боровський Владислав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.