Бородін Олександр Парфенійович

Олекса́ндр Парфе́нійович Бороді́н (*28 вересня (10 жовтня) 1848(18481010), Петербург — †26 березня (7 квітня) 1898) — російський інженер і вчений в галузі залізничного транспорту. Брат Бородіна Івана Парфенійовича

Бородін Олександр Парфенійович
Народився	28 вересня (10 жовтня) 1848 Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер	26 березня (7 квітня) 1898 (49 років) Мерано, Італія ·пневмонія
Країна	Російська імперія
Діяльність	railway engineer
Галузь	Паротягобудування
Alma mater	Санкт-Петербурзький практичний технологічний інститут (1869) і Інститут інженерів шляхів сполучення (1872)
Заклад	Q4402566?, Києво-Берестейська залізниця і Південно-Західна залізниця

Закінчив Петербурзький технологічний інститут (1870) та Інститут шляхів сполучення (1872). До приїзду в Київ брав участь у будівництві Ряжсько-Вяземської залізниці, а потім кілька років керував нею. Багато років працював в Україні; з 1874 — керуючий Київсько-Брестською залізницею. 1877—1879 — начальник Південно-Західних залізниць.

Він першим у царській Росії заклав основи локомотивної науки. Автор ряду конструкцій паровозів з паровою машиною системи компаунд. 1881 на базі Київських майстерень Південно-Західних залізниць організував першу у світі лабораторію для випробувань паровозів у стаціонарних умовах за розробленою ним методикою. Створені ним майстерні і лабораторії вважалися еталоном для всіх залізниць Російської імперії. Обладнав головні майстерні паровими машинами, новітніми механізмами й устаткуванням що дозволило ремонтувати, а також будувати пасажирські і вантажні вагони, паровози з удосконаленими паровими машинами.

З ім'ям Олександра Бородіна пов'язана і історія електричного освітлення не лише залізничних майстерень, а й усього Києва. 1878 року він відвідав виставку у Парижі, де серед іншого було експоновано електричні ліхтарі - новітня на той час технічна розробка, яка ще майже ніде не застосовувалася. Невдовзі у одному з цехів Київських залізничних майстерень Олександр Бородін встановив 4 електричних ліхтарі - перші у Києві. Про це пізніше Олександр Бородін згадував так: «У 1878 році, коли я встановив у Київських залізничних майстернях перші 4 електричні ліхтарі для освітлення токарського цеху, це було такою новиною, що на моє запрошення оглянути цей рід освітлення відгукнулись більшість професорів Університету Св.Володимира. Через 18 років електричне освітлення проникнуло всюди: на заводи, вокзал, залізничні станції, театри, будинки, вулиці, швидко витісняючи інші види освітлення».

Бородін науково обґрунтував доцільність переходу до будування паровозів з паровою машиною тандем-компаунд. У 1885 за проектом Бородіна збудовано перший такий паровоз типу 2-2-0 (серія П).

При ньому залізниця з числа нерентабельних перейшла у розряд найприбутковіших у державі. Він створив один із найшвидкісних паровозів того часу, котрий на ділянці Київ — Козятин з 12-ма пасажирськими вагонами розвивав швидкість до 93 верст на годину, що відповідає майже 100 кілометрам.

За найкращі винаходи і дослідження в галузі залізничного транспорту Російське технічне товариство заснувало золоту медаль імені Бородіна.

Завдяки його зусиллям відкрито два технічних залізничних училища — в Одесі і Києві; була створена пенсійна каса, що вагомо допомагала залізничникам, що потрапили у біду; з'явилися перші їдальні для робітників, де вони могли замовити обіди і чай за низькими цінами або безкоштовно розігріти їжу, принесену з собою.