Бочаров Роман Олександрович
Рома́н Олекса́ндрович Бочаро́в (нар. 5 листопада 1975 — 1 січня 2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Бочаров Роман Олександрович | |
|---|---|
.png.webp){kind=small} Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
5 листопада 1975 Луганськ |
| Смерть | 1 січня 2016 (40 років) |
| Поховання | Лісове кладовище |
| Псевдо | «Санта» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Рід військ |
 ССО України |
| Формування |
 |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» | |
Життєпис
Народився 1975 року в місті Луганськ. Займався приватним підприємництвом, згодом був пресвітером у церкві. Захоплювався полюванням, мав мисливську зброю.
З початком антидержавних збройних проявів на сході весною 2014 року пішов добровольцем захищати свою Батьківщину, долучившися до батальйону «Тимур». Після потрапляння Темура Юлдашева у полон Роман виїхав до Дніпропетровська та приєднався до батальйону МВС «Дніпро-1». Був командиром 2-го взводу 5-ї «донецької» роти, молодший сержант міліції.
Брав участь у боях за Маріуполь, Піски та Донецький аеропорт. Розвідувальна група «Санти» здійснювала «вилазки» у Донецьк на автомобілі.
2015 року перейшов до ЗСУ — в 3-й полк спеціального призначення; старший солдат, військовослужбовець 2-го загону.
Помер 1 січня 2016 року від поранень, котрих зазнав під час несення служби у Краматорську.
6 січня 2016-го з Романом попрощалися у військовій частині в Кропивницькому. Похований в Києві на Лісовому кладовищі.
Без Романа лишилися дружина та три доньки; родина має статус переселенців, проживає біля Києва.
Нагороди та вшанування
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).