Бої за Барвінкове

30 березня 1918 командир Донецької армії Геккер видав указ № 023 в якому він наказував підготувати оборонні пункти на підступах до Донбасу на станції Барвінкове яка увійшла до складу Харківського бойової дільниці і входила в другу лінію оборони, почалося спорудження фортифікаційних споруд..[1]

8 квітня головнокомандувач Донецької армії Баранов наказав командиру 3-ї армії Лазареву підготувати оборонні позиції під Барвінковим. У Барвінковому знаходився невеликий загін Донецької армії в місто повинно було прийти підкріплення чисельністю 400 осіб.[2] 9 квітня частини 3-ї армії відійшли до Барвінкового без узгодженням з Центроштабом і почали займати там позиції.[3]

14 квітня Барвінкове зайняла сотня німців, і частини Гордієнсківського полку під командуванням Петрова.[4]

О 15:00 15 квітня 3-тя армія перейшла в контрнаступ і зайняла станцію Барвінкове де захопила 120 Баварських кавалеристів.[5] 15 квітня 1918 року Донецька група армії УНР вела наступ в напрямку Слов'янська. Увечері група підійшла до Барвінкового де зустріла запеклий опір, зайнявши позиції в 2 верстах від станції Гайдамацький і Дорощенківський полк під прикриттям бронепоїзда вели наступ на станцію.

Їм протистояли частини Донецько-Криворізької республіки які складалися з бронепоїзда, броньовика, піхоти, кінноти, артилерії частин Червоного козацтва і донецьких робітників. Після дванадцятої години станція була зайнята козаками. У цьому бою 9 козаків загинуло поранено 52 козака і 7 старшин.[4]

16 квітня частини 3-ї армії вели контрнаступ в напрямку Барвінкове. На підступах до Барвінкового в бій з козаками вступив взвод з тридюймовим знаряддями.[6]

18 квітня після запеклого бою в районі Барвінкового частини 3-ї армії зайняли місто яке обстрілювали з артилерії німецькі частини, які до цього відступили. О 9:00 годині ранку 19 квітня Барвінкове було остаточно зайнято частинами 3-ї армії.[7]

Увечері 19 квітня німці відкрили вогонь з артилерії по станції Барвінкове, на станції вибухнув ешелон зі снарядами, почалася пожежа була пригнічена важка артилерія 3-й армії частини якої відступили від міста на 4 версти і почали обстрілювати Барвінкове зайняте німцями і запорожцями. В цей час два полки, один 224 німецький і другий номер не відомий, і два ескадрони кавалерії чотирма ланцюгами повели наступ на прорив за підтримки артилерії, не витримавши натиску, частини 3-ї армії відступили від міста. Їх переслідували частини німців і запорожців, безперервно обстрілюючи частини 3-ї армії з артилерії і 6 броньовиків. Від 3-й армії залишилася половина особового складу, решта відступила до Слов'янську.[8]

• Монкевич Б. «Похід Болбочана на Крим»: Спогади / Редактор-упорядник Р. М. Коваль. Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр»; Київ, «Наш формат», 2014. — 272 с.; іл.. — (Серія «Українська воєнна мемуаристика». — Кн. 7). Наклад 2000 пр. Обкладинка тверда, повнокольорова, повнокольорові форзаци, 127 світлин та 11 карт.
• Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т 6
• Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 2. — М.-Л.: Госиздат: Отдел военной литературы, 1928. — 298 с.;

Шаблон:Оборона Донецько - Криворізької республіки