Брагін Олександр Петрович

Олександр Петрович Брагін (нар. 1911пом. невідомо) — радянський футболіст, півзахисник та захисник.

Олександр Брагін
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Петрович Брагін
Народження 1911(1911)
  Одеса, Україна
Смерть невідома
Громадянство  СРСР
Позиція півзахисник,
захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1928—1929 «Містран» ?(?)
1939 «Динамо» (Од) ?(?)
1933 «Динамо» (В) ?(?)
1934—1937 «Динамо» (Казань) 15+(2)
1938—1939 «Динамо» (Од) 49(1)
1940—1941 «Спартак» (Од) 36(0)
1942 «Глорія-Форд» (Од) ?(?)
1943 «Вікторія» (Од) ?(?)
1943 «Молдова» (Од) ?(?)
1945—1947 «Харчовик» (Од) 61(1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1928 року в одеському «Містрані», в якому виступав протягом двох років. 1930 року став гравцем одеського «Динамо». У 1933 році приєднався до вінницького «Динамо». Наступного року перебрався до одноклубників з Казані. До створення чемпіонату СРСР відіграв у клубі два сезони. На професіональному рівні дебютував за казанський клуб 24 травня 1936 року в переможному (4:1) домашньому поєдинку 1-го туру Групи «В» чемпіонату СРСР проти сталінського «Шахтаря». Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У першому (весняному) чемпіонаті СРСР 1936 року зіграв 7 матчів. Невідомо скільки зіграв Олександр в осінньому (1936) чемпіонаті СРСР, але відомо, що цього сезону він відзначився у вище вказаному турнірі 2-ма голами. У 1937 році разом з казанськими «динамівцями» виступав вже в Групі «Б» чемпіонату СРСР, де провів 8 поєдинків. Також разом з казанцями виступав у кубку СРСР, в якому допоміг команді дійти до 1/4 фіналу, де вони поступилися московському «Динамо»[2].

У 1938 році повернувся до Одеси, де став гравцем місцевого «Динамо». Першим голом за «динамівців» на офіційному рівні відзначився 21 серпня 1938 року на 90-й хвилині нічийного (2:1) домашнього поєдинку 1/8 фіналу фінального етапу кубку СРСР проти харківського «Сільмашу». Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Першим голом серед Показових команд майстрів (тодішня назва Вищої ліги СРСР) відзначився 18 жовтня 1938 року на 22-й хвилині переможного (3:1) домашнього поєдинку 18-го туру проти московського «Динамо». Брагін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У вищому дивізіоні радянського чемпіонату за одеських динамівців зіграв 49 матчів (1 гол).

У 1940 році став гравцем іншого одеського клубу, «Харчовика». Відіграв з командою один сезон у Групі «Б» (26 поєдинків). Напередодні старту наступного сезону команда змінила назву на «Спартак». В еліті радянського футболу в складі оновленої «спартаківської» команди дебютував 27 квітня 1941 року в програному (2:3) домашньому поєдинку 1-го туру Показових команд майстрів проти московської Команди Червоної Армії. Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. З квітня по середину червня 1941 року зіграв 10 матчів у вищому дивізіоні радянського чемпіонату[6]. 22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР, через що чемпіонат перервали та до завершення війни більше не проводили. Невдовзі Одеську область окупували румунські війська. Олександ Брагін залишився в окупованій Одесі, де став гравцем місцевого клубу «Глорія-Форд». У 1942 році нова команда Олександра взяла участь у Кубку губернатора Трансністрії професора Георге Алексяну, який проходив під егідою окупаційної влади. «Глорія-Форд» дійшла до фіналу, де з рахунком 3:0 обіграла одеську «Вікторію»[7]. Склади команд у вище вказаному матчі невідомі, тому важко визначити чи грав Олександр Брагін у вище вказаному турнірі. У 1943 році грав за інші одеські клуби, «Вікторію» та «Молдову».

У 1945 році футбольні змагання в СРСР відновилися. Олександр ще три сезони відіграв за відроджений одеський «Харчовик» у другому за силою чемпіонаті СРСР (61 матч, 1 гол). По завершенні сезону 1947 року завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську дільність. Самостійно нікол не тренував, але працював помічником головного тренера в Торпедо Одеса (1948), «Харчовику» Астрахань (1949) та «Чорноморець» Одеса (1955—1958, 1967). Потім працював спочатку в групі підготовки при команді «Чорноморець» (Одеса) та в СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса).

Дата смерті невідома.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.