Бранимир

Браними́р (хорв. Branimir, помер у 892 році) — князь Хорватії в 879892 роках. Перший правитель незалежної Хорватської держави, вільної від контролю франків та Візантії. Отримав від папи Івана VIII титул Dux Chroatorum (князь хорватів)[1].

Бранимир
Branimir
Бранимир
Пам'ятник Бранимиру в місті Нін (Хорватія)
Прапор
Князь Приморської Хорватії
879  892
Попередник: Здеслав
Наступник: Мунцимир
 
Народження: 9 століття
Смерть: 892
Країна: Хорватія
Релігія: християнство
Рід: Домагоєвичі
Батько: Домагой
Шлюб: Маруша (Марія)

 Медіафайли у Вікісховищі

Напис, що містить ім'я Бранимира (бл. 880 р.)

На думку ряду істориків Бранимир не належав до дому Трпимировичів, до якого відносилася більшість хорватських князів, а був одним із нащадків князя Домагоя. Згідно з деякими джерелами, ім'я дружини Бранимира — Маруша або Марія.

Бранимир був зведений на трон прихильниками союзу Хорватії з папою римським і супротивниками Візантії. У 879 році попередник Бранимира князь Здеслав був убитий неподалік Книна прихильниками Бранимира. У тому ж році законність вступу Бранимира на хорватський княжий трон була підтверджена Святим Престолом, папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum. Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція Бранимира розташовувалася в місті Нін.

Зовнішня політика Бранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ Спліта, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом єпископа Ніна, який визнавав примат Папи Римського. Тісні відносини з Римом не заважали Бранимиру періодично діяти в церковних питаннях усупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, у цей проміжок часу в результаті діяльності Кирила і Мефодія набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, Бранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янської у літургії, що викликало незадоволення папи Стефана V. У період правління Бранимира венеціанські кораблі змушені були платити данину за прохід уздовж хорватського узбережжя.

Бранимир помер у 892 році. Його престол успадковував третій син князя Трпимира I Мунцимир. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я Бранимира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує Орден князя Бранимира (Red kneza Branimira) — одна з найвищих державних нагород.

Примітки

  1. John V.A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans

Література

  • Klaić V., Povijest Hrvata, Knjiga Prva, Zagreb 1982.
  • Фрейдзон В. І. Історія Хорватії. Короткий нарис з найдавніших часів до освіти республіки(1991 р.) — СПб.: Алетейя, 2001.
Попередник:
Здеслав
Князь Приморської Хорватії
879892
Бранимир
Спадкоємець:
Мунцимир
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.