Кирило і Мефодій

Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).

З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.

Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.

За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.

Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.[6]

Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.

Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.

Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.

На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) церквою.

У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала — 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

• 
  Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Києві
• 
  Пам'ятник Кирилу і Мефодію в Ханти-Мансійську
• 
  Кирило і Мефодій на Пам'ятнику "Тисячоліття Росії" в Великому Новгороді
• 
  Пам'ятник Святим рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію в Москві на Слов'янській площі
• 
  Пам'ятник Святим Кирилу і Мефодію (Тршебич, Моравія)

• Горазд (святий)

• Кирило Філософ

• Т. Л. Вілкул. Кирило та Мефодій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 298. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Глущенко В. А., Кирило і Мефодій // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Лавров П., Кирило та Методій в давньослов'ян. письменстві. К., 1928.
• Лавров П., Материалы по истории возникновения древнейшей славян, письменности. Л., 1930;(рос.)
• Ильинский Г. А., Опыт систематической Кирилло-Мефод. библиографии. София, 1934;(рос.)
• Бернштейн С. Б., Константин-Философ и Мефодий. М., 1984;(рос.)
• Кирило-Методиевска енциклопедия, Т.1. София, 1985;(рос.)
• Истрин В. А., 1100 лет славян, азбуки. М., 1988.(рос.)

• Правда про Кирила і Мефодія: що дійсно вони створили і що проповідували // ВІДЕО
• Кирило і Мефодій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Кирил і Мефодій в історії українського Християнства
• Чешмеджиев, Д. Култът на Кирил и Методий в българското средновековие. — Slavica Slovaca, 42 (2007), No 1, 20-36
• Відкриття пам'ятника Кирилу і Мефодію у культурно-історичному комплексі «Двір кирилиці», Плиска, Болгарія — (YouTube 5:26)
• Микола Семена. Росія неправомірно привласнює заслуги Кирила та Мефодія зі створення слов'янської писемності // Крим.Реалії, 29 травня 2020

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирило і Мефодій