Братина

Брати́на[1] — велика куляста посудина для групового пиття певного колективу[2][3]. Відома з часів Київської Русі, використовувалася на території України до 18 століття, частування з братини відбувалося по колу, тобто частування «всієї братії». Пиття з братини означало обряд братання і мало сакральний сенс. Пили з братини, черпаючи чарками або ковшами. Братину називали відерною чаркою предків.

Братина Владислава IV Ваза

Обряд пиття з братини був символом єдності, дружби, вірності. Братину пускали по колу, і кожен гість пив з неї напій (зазвичай вино або пиво), передаючи її сусідові. Це дійство підтверджувало давню слов'янську істину: «Я тебе покликав на свій хліб-сіль і випити вина. Віднині ти мені брат!». В результаті обряду братчини забувалися чвари, старі образи і виникало те, що в Київській Русі цінувалося найбільше — духовна спорідненість. На виготовлення братин годився усякий матеріал, наприклад, дерево чи метал. Але інколи братини робили ыз срібла і прикрашали коштовним камінням. Братини оздоблювали різьбою, емалями «яблуками», «лускою», «шишечками», карбуванням. Досить часто на вінцях робили написи-заклики до миру і взаєморозуміння та дарували найвизначнішим особам, починаючи з Київської Русі і закінчуючи XVIII століттям[4].