Брейкбіт

Брейкбіт (англ. Breakbeat) — стиль електронної музики, що характеризується барабанною партією з ламаним ритмом, або ж безпосередньо самі ці барабанні партії. «Ломаність» ритму досягається за рахунок зсуву сильних долей такту на слабкі (синкопи) або ж за рахунок одночасного сполучення двох і більше незалежних ритмів (поліритмія). Брейкбіт може мати як регулярну структуру, коли постійно використовується той самий ритмічний малюнок (брейк), так і нерегулярну, зі сполученням різних ритмічних малюнків. Звичайно брейки семплюются зі старих записів фанка й диско або створюються на драм-машинах.

Брейкбіт
англ. Breakbeat
Стилістичні походження
Походження
кінець 1980-х
 США
 Велика Британія
Типові інструменти
Піджанри
рейв, драм-енд-бейс, Хардкор-техно

Історія

Основоположником ідеології брейкбіту можна вважати американця ямайського походження, хіп-хоп-діджея Kool Herc, який в 1970-х роках першим почав використати брейки із записів фанка як ритмічну основу для репа. Він брав дві однакові платівки з необхідним барабанним програшем, і заводячи їх почергово створював безперервний ритм. Одним з найвідоміших брейків з тих пір і дотепер є Амен-брейк, що одержав назву від треку Amen, Brother фанк-гурту The Winstons, звідки був запозичений.

В 1980-х американські ді-джеї починають змішувати в одному діджей-сеті хіп-хоп-ритми з хаусом і техно, одержуючи в такий спосіб щось подібне до електронного брейкбіту. З початку 1990-х у Великій Британії починають писати швидкі (до 150—170 bpm) композиції з уже впровадженими брейками, а незабаром лише з одних брейків як ритмічної основи. Цей напрямок отримав назву хардкор, найвідомішими представниками якого стали The Prodigy, Altern-8, 2 Bad Mice та інші. У 1992 році хардкор розгалужується на безліч стилів, серед яких драм-енд-бейс, що характеризується складністю барабанних партій.

Серед інших стилів, в основі яких є брейкбіт, можна виділити нью-скул-брейкс (Nuskool Breaks — Adam Freeland, Aquasky, The Plump DJs}}, Tipper), тустеп-герідж (Artful Dodger, MJ Cole, Zed Bias), брейккор (Venetian Snares, Shitmat), брейкстеп (DJ Zinc), даунбіт (Amon Tobin, Portishead, Thievery Corporation), брокен-біт (Bugz in the Attic, Seiji), грайм (Terror Danjah), Ragga Breaks, Electro Breaks, Hardcore Breaks, Progressive Breaks та інші.

Сучасний термін

«Брейкбіт» часто служить синонімом музики зі значним акцентом на брейкбіт-партії і темпом до 150 ударів на хвилину, зокрема нью-скул-брейкс та його подальші різновиди, біг-біт (The Prodigy, The Chemical Brothers, The Crystal Method, Fatboy Slim), Propellerheads тощо.

Відомі записи

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.