Реп

Реп (англ. rap, rapping) — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавця репу називають репером, або загальнішим терміном MC. Реп, як джаз і регі, традиційно вважають «музикою чорних».

Реп-музика
Стилістичні походження
Ґанґста-реп, Політичний реп, Chopped & Screwed, Ґеттотех, Ґолден-ейдж, Гороркор, Маямі-бес, Нердкор, Old school, СНЕП-музика, Тернтейблізм, Urban Pasifika, Абстрактний реп, Альтернативний реп, Ґрайм, Джаз-реп, Джі-фанк, Дис, Інструментальний реп, Кантрі-реп, кранк, Неосоул, Нью-джек-свінг, Поп-реп, Реґі, Реггетон, Фрістайл (реп), Гайфі, Хіп-хаус, Хіп-хоп соул, Християнський реп, Електро-реп, репкор, хардкор-реп
Походження
початок 1970-х - США
Типові інструменти
Популярність Північна Америка, Європа
Регіональні сцени
Іспанія - Італія - Нідерланди - Німеччина - Польща - Росія - США - Україна
Інші теми
Бітбокс - Брейк
Зовнішні відеофайли
приклад:
(композиція з Capital Punishment)
«Twinz» Big Pun

Є основоположним елементом хіп-хопу. Частково використовується також в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він трапляється в таких жанрах, як репкор та нью-метал. Поп-музиканти та виконавці сучасного R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композиціях.

Слово «реп»

Rap означає «говорити», «розмовляти».

Пізніше виникли помилкові теорії-бекроніми, за яким слово реп — нібито абревіатура. Розшифровки типу: «Rhythm and Poetry» (Ритм і поезія), «Rhytmic African Poetry» (Ритмічна африканська поезія), або «Radical American Poetry» (Радикальна американська поезія) та інші. Однак реп в англійській не пишеться великими літерами і має однокореневі слова — rapping, rapper. Здебільшого такі помилкові теорії побутують в не-англомовних країнах.

Історія

Реп в його сучасному вигляді з'явився в 1970-х роках серед афроамериканців району Бронкс, куди його «експортували» приїжджі ямайські ді-джеї. Зокрема, родоначальником репу називають DJ Kool Herc[1]. Читали реп спочатку не з комерційною метою, а заради задоволення і робили це в основному ді-джеї. Це були нехитрі римовані куплети, звернені до авдиторії.

Поширенню репу сильно посприяло негритянське любительське радіо, яке крутило музику, модну серед чорношкірих, і швидко підхопило новий стиль. Слова «реп» і «репери» міцно закріпилися за стилем завдяки треку The Sugarhill Gang «Rapper's Delight» (1979). Одним з перших, кого почали називати «репером», був радіоведучий Джек Гібсон на прізвисько Джек-Репер. Він організував одне з перших зібрань, присвячених репові.

Виконання римованих текстів просто неба на вулицях донині залишається традицією "чорних" кварталів. Окрім того, влаштовувалися «Баттли» — словесні поєдинки, в яких два репери змагалися, зберігаючи риму і ритм. Змагання можуть бути не лише лайкою, це може бути і поданням заримованого тексту на певну тему.

Термін «хіп-хоп» для опису жанру з'явився в 1980-ті. Жанр і культура хіп-хопy досягли піку популярності в 1990-х роках. Також «хіп-хоп» надав серйозний вплив на R'n'B-музику.

Хіп-хоп музика

Основу музики хіп-хопy складає біт — ритм пісні. Зазвичай на кожному другому такті ставиться акцент (backbeat):

  • Клеп (англ. clap) — одноразовий звук, подібний на хлопок.
  • Снер, снейр (англ. snare) — звук ведучого барабана, чіткий і короткий.

Для бекбіта можуть використовуватися також перкусії (типу свистків і ланцюгів).

Важливим елементом є також бас-барабан — kick drum. Партія музичних інструментів в хіп-хоп-музиці може складатися і з мелодій клавішних, духових і з численних комп'ютерних звуків (бас, ефекти).

Цікаві факти

Задовго до появи сучасного репу пісня в аналогічному стилі з'явилася в репертуарі відомого італійського співака і актора Адріано Челентано.[2]. Ще на початку 1970-х років Адріано створив музичний номер під назвою «Prisencolinesinanciusol», в якому він виконував речитативом фрази, складені з безглуздих слів, які нічого не означають і нагадують суміш англійської та італійської мов. І тільки через десять років цей новий музичний стиль з'явився в США[3]. Сам Челентано на концерті в СРСР 1987 року заявляв, що цим номером він хотів показати некомунікабельність деяких людей[4].

У грудні 2009 року «Prisencolinesinanciusol» була помічена у США завдяки письменнику Корі Докторову, який був у захопленні від неї, назвавши її у своєму блозі «Boing Boing» попередницею репу, а самого Челентано «легендою, піонером музичної інновації», композиція стала відомою як інтернет-мем.[5]

Див. також

Примітки
  1. Їх потрібно пам'ятати - історія Хіп-Хопу.
  2. Альдо Віталі. (11 листопада 2004 року). "А сейчас говорит Адриано». Журнал «Sorrisi» (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  3. Саша Фрере-Джонс. (29 квітня 2008 р). html Stop Making Sense. Newyorker.com (англ.). Процитовано 27 травня 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  4. watch? v = M9MQsmPGqxE Фрагмент виступу в Москві
  5. Adriano Celentano. zvuki.ru. 2010. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.