Британська антарктична експедиція (1839-1843)

Британська антарктична експедиція 1839—1843 років проходила під командуванням Джеймса Росса на кораблях «Еребус» і «Терор». Експедиція тричі перетинала Південне полярне коло, а досягнуті результати не були перевершені до початку XX століття. Це остання полярна експедиція, що здійснена на вітрильних суднах. Дослідження Антарктики після неї поновилися тільки через 30 років [2].

Британська антарктична експедиція
Головний предмет твору Бар'єр Росса і Антарктична екозона
Час/дата початку 21 листопада 1840[1]
Учасник(и) Robert McCormickd, Джеймс Кларк Росс, Джозеф Долтон Гукер і David Lyalld
Корабель HMS Terror (1813) і HMS Erebusd
 Британська антарктична експедиція у Вікісховищі

Хід експедиції

Експедиція проходила на двох кораблях — «Еребус» (командир — капітан Дж. Росс) і «Терор» (командир — Френсіс Крозьє). Кораблі для експедиції були підібрані з міркувань міцності і здатності витримувати тиск пакового льоду, найпідходящими були визнані бомбардирські кораблі, конструкція яких додатково було посилено, доданий особливий шар обшивки. Ботаніком експедиції був 23-річний Джозеф Далтон Гукер, який згодом став близьким другом Дарвіна.

30 вересня 1839 експедиція покинула Британію, і в листопаді 1840 року дісталася до Тасманії. У першому плаванні на південь від Нової Зеландії по меридіану 170° сх. д. Росс відкрив море, яке розташоване південніше 72 ° пд. ш., назване його ім'ям, а також частину материка — Землю Вікторії, межею якої був Мис Адер. Був відкритий острів Росса і два вулкана — Еребус і Терор. Обстежуючи Антарктиду, експедиція досягла 78° 04' пд. ш., але далі просунутися не змогла, натрапивши на шельфовий льодовик Росса. Росс правильно визначив, що шельфовий льодовик є головним джерелом утворення айсбергів.

У другому плаванні (1841—1842) Росс вперше дійшов до 78° 09' 30" пд. ш. Далі команда обігнула Антарктиду, слідуючи на схід, і досягла Фолклендських островів. Особлива увага приділялася орнітологічним і магнітним дослідженням. В останньому сезоні експедиції (1842—1843) вдалося дістатися тільки до 71° 30' пд. ш., оскільки льодові умови виявилися вкрай несприятливими. Проте, Росс заперечував наявність полярного континенту, вважаючи всі відкриті ділянки суші островами.

Спорядження експедиції було настільки продуманим, що майже за 4 роки від хвороб не померла жодна людина. З 92 осіб команди лише один загинув, будучи змитим за борт під час шторму [3]. Росс опублікував опис подорожі. Наукові результати були узагальнені Гукером, який опублікував шеститомного «Флору Антарктики»; її друкування було закінчено в 1859 році.

Примітки
  1. Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  2. Магидович, 1985, с. 313.
  3. Магидович, 1985, с. 312.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.