Бровченко Валерій Васильович

Валерій Бровченко розпочав займатися футболом у групів підготовки вінницького «Локомотива». Дебютував у команді майстрів молодий футболіст у 1966 році в команді радянського класу «Б» «Колгоспник», який наступного року перейменували в «Дніпро». У цій команді Бровченко виступав протягом 3 років, а в 1969 році став гравцем команди другої групи класу «А» «Зірка» з Кіровограда, в якій грав протягом року. У 1970 році Валерій Бровченко став гравцем команди другої ліги «Локомотив» з Вінниці. У команді він швидко став одним із основних захисників та найвідоміших гравців.[1][2] У 1974 році Бровченка призвали до лав Радянської Армії. Службу він проходив у на той час армійській команді СК «Луцьк»[3], і вже на початку 1975 року він покинув луцьку команду.[4] З 1975 року Валерій Бровченко знову грає за вінницький «Локомотив» аж до завершення виступів на футбольних полях у 1978 році.[1]

Після завершення виступів у професійних командах Валерій Бровченко протягом кількох років був граючим тренером вінницької аматорської команди «Інтеграл».[1] У 1990 році Валерій Бровченко розпочав кар'єру футбольного арбітра. Першим проведеним матчем для Бровченка став матч другої ліги між командами «Колос» (Нікополь) і «Океан» (Керч). Усього Валерій Бровченко провів як головний арбітр 52 матчі, із них 1 у другій лізі СРСР, 39 у першій українській лізі, 6 у другій українській лізі та 6 у Кубку України, 93 матчі як асистента головного арбітра. Тривалий час Бровченко працював у Вінниці дитячим футбольним тренером[5], проте школу, де працював Бровченко, раптово закрили, і він залишився без роботи.[1]

Син Валерія Бровченка, Віктор Бровченко, також був футболістом, грав за низку клубів вищих дивізіонів України та інших країн. у тому числі й за вінницьку «Ниву».[6][1]>

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua
• Профіль судді на сайті allplayers.in.ua