Бродульф

Бродульф (д/н — 629/630) — мажордом франкського королівства Бургундія в 627—629 роках.

Бродульф
Brodulf
Народився невідомо
Помер 629/630
·вбивство
Посада мажордом Бургундії
Термін 627—629 роки
Попередник Варнахар II
Наступник Бродульф
Конфесія католицтво
Батько Брунульф II
Брати, сестри Sichilded[1] і Gormatruded[2]
Діти 1 донька

Життєпис

Походив зі знатного франкського роду. Син Брунульфа II, графа Арден. піднесенню кар'єри сприяв шлюб його сестри Сіхільди з королем Хлотарем II.Разом з тим про посади, які обіймав Бродульф мало відомо. У 627 році після повалення бургундського мажордома Годіна король наказав бургундській знаті з'їхалися в Труа, щоб обрати нового мажордома. Проте учасники зборів звернулися до короля з проханням не призначати нового мажордома. Можливо, причиною цього стало небажання представників конкуруючих бургундських пологів дати перевагу кому-небудь зі своїх суперників. Король виконав бажання знати і взяв Бургундію під своє безпосереднє управління. Втім згодом призначив Бродульфа мажордомом. Обставини цього невідомі.

У 629 році після смерті короля Бродульф підтримав його сина Харіберта як претендента на трон Нейстрії та Бургундії. Втім місцева знать на чолі з герцогом Арнебертом перейшла на бік Дагоберта I, короля австразії, який зрештою об'єднав усі франкські королівства. Втім було визнано право бургундської знаті на воєнну автономію у складі франкського війська. Бродульф домігся для Харіберта створення окремого королівства Аквітанія. Подальші події є суперечливими: за одними Бродульфа було вбито, коли він у 629 році рушив на перемовини з Дагобертом I щодо статусу Аквітанії, за іншими це сталося у 630 році, коли Бродульф виїхав до Аквітанії — на зустріч з Харібертом. Нового мажордома не було призначено, але його функції значною мірою до 637 року виконував герцог Арнеберт.

Джерела
  • Ebling E. Prosopographie der Amtsträger des Merowingerreiches von Chlothar II (613) bis Karl Martell (741). — München: Wilhelm Fink Verlag, 1974. — S. 235—238.
  • Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p
  • Eugen Ewig: Die Merowinger und das Frankenreich. 4. ergänzte Auflage, Kohlhammer, Stuttgart 2001, ISBN 3-17-017044-9, S. 146—149.
  • Martina Hartmann: Aufbruch ins Mittelalter. Die Zeit der Merowinger. Primus-Verlag, Darmstadt 2003, ISBN 3-896-78484-6, S. 72f.
  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 97. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 102 et 97. — ISBN 978-2-9501509-3-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.