Бруно Акрапович

Бруно Акрапович (босн. Bruno Akrapović, нар. 26 вересня 1967, Зениця, СФР Югославія) боснійський футболіст, що виступав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Бруно Акрапович
Особисті дані
Народження 26 вересня 1967(1967-09-26)[1][2] (54 роки)
  Зениця, Зеніцько-Добойський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина
Зріст 181 см
Вага 79 кг
Громадянство  Югославія
 Боснія і Герцеговина
 Італія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1987—1988 «Челік» (З) 0(0)
1988—1990 «Армінія» (Г) 33(2)
1990—1991 «Геттінген» (В) 33(3)
1991—1992 «Целле» 16(2)
1992—1994 «Вольфсбург» 79(0)
1994—1997 «Майнц 05» 97(2)
1997—2000 «Теніс Боруссія» 84(3)
2000—2002 «Енергі» (К) 67(0)
2003 «Рот-Вайс» (Е) 9(0)
2003—2005 «Кікерс» (О) 55(1)
2005 «Армінія» (Г) 16(2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2000–2002 Боснія і Герцеговина 18 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2008 «Вольфсбург»(помічник)
2008–2009 «Сатурн» (Раменське)(помічник)
2011–2012 «Мосор»
2012–2013 «Вал»
2013 «Солін»
2014 «Неретва»
2014–2015 «Юероп»
2015–2016 «Шкендія»
2017 «Спліт»
2017–2020 «Локомотив» (Пловдив)
2020–2021 ЦСКА (Софія)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Бруно Акрапович розпочав професійну кар'єру в клубі «Челік» (Зениця), який виступав у Першій лізі Югославії. У 1988 році виїхав до ФРН, де став виступати в складі клубу «Армінія» (Ганновер) з третьої ліги. Після «Армінії» грав у третій лізі за клуби з Нижньої Саксонії «Геттінген» і «Целле».

У 1992 році перейшов у «Вольфсбург» з Другої Бундесліги, де відіграв два сезони. Потім продовжив грати у Другій Бундеслізі у складі «Майнца 05». Після того як в сезоні 1996/97 років «Майнц», який посів 4 місце, не зміг вийти в Бундеслігу, Акрапович був запрошений в берлінський клуб «Теніс-Боруссія», з яким піднявся з третьої ліги в другу, де потім продовжив виступати ще два сезони. Всього у Другій Бундеслізі зіграв 226 матчів.

У 2000 році перейшов у клуб «Енергі» (Котбус), який виступав у Будеслізі, там він виступав два з половиною сезони і зіграв 67 матчів. Під час виступу за «Енергі» Акрапович, якому було вже за тридцять, викликався в збірну Боснії і Герцеговини, за збірну зіграв 18 ігор, забив 1 м'яч[3].

У 2003 році покинув «Енергі», й надалі грав у третій лізі за «Рот-Вайс» (Ерфурт), «Кіккерс» (Оффенбах) і свій перший клуб у Німеччині, ганноверскую «Армінія».

Голи за збірну

Кар'єра тренера

У 2006-2008 роках Бруно Акраповіч був граючим тренером в аматорській команді «Форсфельде» з однойменного району Вольфсбурга. Потім був нетривалий час у тренерському штабі фарм-клубу «Вольфсбург». У 2008-2009 роках працював помічником Юргена Ребера в підмосковному «Сатурні», який виступав у російській Прем'єр-лізі.

У 2010 році пройшов навчання в Футбольному союзі Боснії і Герцеговини, під час якого стажувався в «Вольфсбурзі», отримав ліцензію UEFA категорії Pro[4]. Надалі працював головним тренером у клубах Другої хорватської ліги - «Мосор» (Зворніца), «Вал» (Старий Каштел), «Солин» (Спліт) і «Неретва» (Меткович).

З листопада 2014 по червень 2015 року очолював гібралтарський клуб «Юероп», з яким зайняв друге місце в чемпіонаті Гібралтару[5][6]. У 2016 році працював головним тренером клубу «Шкендія», з яким став віце-чемпіоном Македонії. З лютого по липень 2017 був головним тренером ФК «Спліт», який виступає у Першій хорватській лізі.

Згодом працював у Болгарії — протягом 2017–2020 років тренував «Локомотив» (Пловдив), а у 2020–2021 роках очолював тренерський штаб ЦСКА (Софія).

Особисте життя

У німецьких клубах Акрапович незмінно виступав у футболці з номером 8, що символізувало дату його приїзду до Німеччини 8 серпня 1988 року[7].

Бруно Акрапович одружився з громадянкою Італії. Його син Аарон Акрапович, 1994 року народження, також футболіст. Аарон виступав за юнацьку збірну Італії (до 17), на клубному рівні грав за клуби з третьої ліги Італії та клуби Гібралтару[4].

Титули і досягнення

Локомотив (Пловдив): 2018-19, 2019-20
Локомотив (Пловдив): 2020

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.