Будинок Г. Е. Вейнштейна

Будинок Г. Е. Вейнштейна — пам'ятка архітектури та містобудування в Одесі за адресою вул. Гоголя, 5. Збудований наприкінці ХІХ століття, архітектори невідомі.

Будинок Г. Е. Вейнштейна
46.490044° пн. ш. 30.736019° сх. д. / 46.490044; 30.736019
Країна Україна
Місто Одеса
Вулиця Гоголя, 5
Тип пам'ятка архітектури
Тип будівлі житловий будинок
Стиль історизм
Перша згадка 1896 рік
Статус  охороняється державою
Стан часткова втрата автентичності
 Медіафайли у Вікісховищі

До єдиного архітектурного ансамблю належать дві будівлі під № 5 та № 7 по вулиці Гоголя.

Історія

Вже у 1870-х роках ділянка, на якій розташована існуюча будівля мала адресу Надеждинська вул., 5 / Військовий узв., 4. У 1875 році вона належала Кранцфельду і Каліновському[1]. У 1884 році ділянкою володів лише Калиновський[2]. Приблизно у першій половині 1890-х років східна частина ділянки, що виходить на Військовий узвіз була відокремлена, власниками обох частин ділянки стали інші особи. Станом на кінець 1895 року ділянкою, що виходила на вулицю Надеждинську (нині вул. Гоголя) володів Григорій Еммануїловіч Вейнштейн[3], але контора його торгового дому «Еммануїл Вейнштейн з синами» у той час на розташовувалась на Надеждинській вул., 11 (нині Гоголя, 13). У 1896 році згадувалось, що будинок Вейнштейна на вулиці Надеждинській має гольццементний дах, який встановлювався по більшій мірі у деяких нових будинках 1890-х років[4]. Вже у рекламі його контори у лютому 1898 року був зображений даний особняк, підписаний, як власний будинок Вейнштейна, у ньому і розміщувалась контора торгового дому.[5]. У цьому будинку Вейнштейн також і проживав[6].

Григорій Еммануїловіч був промисловцем, за освітою інженером-технологом. Він очолював торговий дім, який тримав млини і лісові заводи у Одесі і Херсоні. Млин у Одесі був одним з самих значних млинів у Одесі і розташований за адресою вул. Чорноморського козацтва, 20. Також Вейнштейн намагався сприяти розвитку млинової промисловості у Російській імперії, відкрив власним коштом школу для мукомолів.

Але незабаром Вейнштейн був примушений продати ділянку — на межі ХІХ — ХХ століть торговий дім з даного будинку переїхав на Приморський бульвар, 10[7]. Ділянку на Надеджинській Вейнштейн поділив на дві частини: станом на кінець 1898 року півніяна ділянка з наявним будинком була продана титулярному раднику Олександру Івановичу Файльц-Фейну (1859—1908) Файльц-Фейну[8]. У 1899 році йому же була продана і південна ділянка, де у 1900—1901 роках архітектори Лев Влодек і Семен Ландесман у східному стилі з колишнім будинком Вейнштейна спорудили чотириповерховий прибутковий будинок з мансардою і чотириповерховий флігель. У 1902 році містом було проведене масштабне впорядкування нумерації і ділянки з колишнім особняком Вейнштейна та новим прибутковим будинком Фальц-Фейна отримали нові адреси — Надеждинська вул., 5 і Надеждинська вул., 7 відповідно[9].

Олександр Іванович Фальц-Фейн оселився у даному будинку. У 1900 році він був скарбничим Товариства св. Магдаліни у Одесі, одним з членів правління був і попередній власник будинку мануфактур радник Григорій Еммануїлович Вейнштейн. Також О. І. Фальцфейн був одним з найвище затверджених директорів Одеського комітету піклувательства про тюрми товариства[7]. У 1908 році О. І. Фальц-Фейн вмирає і управління ділянками переходить до його спадкоємців. У 1913 році у будинку № 5 проживав Анатолій Олександрович Фальц-Фейн[10].

Архітектура

Будинок двоповерховий, з мансардою, розташований з відступом від червоної лінії вулиці і має складну конфігурацію. У плані він Нагадує літеру «h», його поперечний флігель розподіляє ділянку на парадну та господарчу частини. Фасади виконані у суміші стилів епохи історизму. Оздоблення відрізняється виразністю, об'ємом і розміром. Перший поверх фасаду має оздоблення у стилі німецького відродження, другий у стилі бароко, а мансарда притаманна французькій архітектурі. На жаль дах автентичної мансарди був замінений на новий з сучасних матеріалів, що вплинуло на автентичність споруди. Від вулиці ділянку відокремлює автентична металева огорожа. Принаймні певна частина даху була пласкою, зробленою з голццементу, вірогідно такий дах мав дворовий флігель[4].

Галерея

Примітки

  1. Висковский К. Путеводитель по городу Одессе с подробным планом. Год первый. Одесса: Типография Буковецкого, 1875. — 173 с.
  2. Висковский К. Путеводитель по городу Одессе с подробным планом. Одесса Для страховых обществ. Год второй. Одесса: Типография А. Шульце, 1884
  3. Лунашевский Л. М. Календарь на 1896 год. Адресная и справочная книга города Одессы: систематический путеводитель города Одессы. Год ІІ-й. Одесса: типография Исаковича, 1896
  4. Записки Одесского Отделения Императорского русского технического общества, 1896 г. Одесса: типография «Одесских Новостей», 1896. С., 22
  5. Южно-русский альманах / Изд. Ю. Сандомирского. — Год 4. — Одесса: тип. А. Шульце, 1898, рекламний блок ІІ
  6. Адрес-календарь Одесского градоначальства, 1898, С. 275
  7. Адрес-календарь Одесского градоначальства, 1901, С. 242
  8. Фельдберг В. К. Вся Одесса [адресная и справочная книга]. — Одесса: Типография Акционерного Южно-Русского об-ва печатного дела, 1899
  9. Лисянский Л. А. Вся Одесса, 1904—1905 [адресная и справочная книга]. — Одесса: Типолитография и нотопечатня И. А. Копельмана, 1904
  10. Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914

Посилання

  • Григорий Вейнштейн. Личность. Город. Время / Надежда Петровна Белявская, Лариса Петровна Еремина, Ирина Ивановна Зинченко, Одес. нац. акад. пищевых технологий. Науч.-техн. библиотека; Под ред. Ирина Ивановна Зинченко, Е. А. Каменева.– Одесса: [Б.и.]; Херсон: Гринь Д. С., 2017.– 268 с. : ил.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.