Будинок готелю «Пальміра»

«Пальміра» — колишній готель Кременчука. Будівля, де розташовувався готель, є пам'яткою архітектури місцевого значення та однією з небагатьох, збудованих до Жовтневого перевороту споруд Кременчука, що збереглися до сьогодні. Зараз в будівлі розташований Департамент освіти Кременчука.

Будинок готелю «Пальміра»
Будинок у 2018 році
Будинок у 2018 році
49°03′54″ пн. ш. 33°24′45″ сх. д.
Країна  Україна
Місто м. Кременчук, Полтавська область
Розташування вулиця Лейтенанта Покладова, 3
Тип пам'ятка архітектури
Будівництво ???—кінець ХІХ ст.
Статус  пам'ятка архітектури місцевого значення
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Готель був збудований наприкінці ХІХ століття на одній з найбільш жвавих вулиць міста — Херсонській (зараз — вулиця Лейтенанта Покладова). Навпроти розташовувався готель «Вікторія». Наприкінці ХІХ століття в готелі два місяці під час гастролей мешкав відомий цирковий артист Анатолій Дуров[1].

1900 року в готелі відбулися перші загальні збори Кременчуцького відділення Імператорського Російського технічного товариства, створеного для розвитку техніки й промисловості[2].

1902 року Кременчук уперше відвідав Шолом-Алейхем. Він зупинився саме в «Пальмірі», де працював над розділами повісті «Тев'є-молочар» та завершив оповідання «Годель»[3]. 1906 року в готелі зупинялась трупа одеського єврейського театру А. Фішзона[4].

1913 року в готелі навпроти зупинялися Ігор Сєверянин та поет і письменник Федір Сологуб, які виступали в Пушкінській народній аудиторії Кременчука. Обидва вони обідали та вечеряли в ресторані готелю «Пальміра».

Після Лютневої революції 1917 року в будівлі розмістилася Рада робітничих і солдатських депутатів. Пізніше готель знову відкривають, перейменувавши в «Жовтень».

Улітку 1938 року в готелі зупинилися два постояльці, які приїхали до Кременчука збирати й записувати українські народні пісні. Одним з них був Платон Майборода — на той час студент Київської консерваторії[1].

Будівлю, зруйновану під час Другої світової війни, після війни відбудовують, і вона стає єдиним готелем у місті. 1957 року в ньому зупинявся Павло Тичина[1].

Станом на 2018 рік у будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення і в ній розташовується Департамент освіти Кременчука.

Примітки
  1. Лушакова А. Н. (2.12.2012). История гостиницы «Пальмира » в Кременчуге. Окраины Кременчуга. Процитовано 28 липня 2018.
  2. Отчет Кременчугского отделения Русского технического общества, Санкт-Петербург, 1901.
  3. Шолом Алейхем закончил в Кременчуге один из своих рассказов. История Кременчуга, Крюкова-на-Днепре и его окраин. 6.07.2014. Процитовано 28 липня 2018.
  4. Театр и кино в Кременчуге в начале XX века. 05366, сайт города Кременчуга. 10.09.2014. Процитовано 28 липня 2018.

Література
  • Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.