Буйлук Анатолій Андрійович

Народився 27 вересня 1981 року в селі Кацмазів Жмеринського району Вінницької області. Молодший син в багатодітній родині.

У 1999-2001 роках проходив строкову військову службу в 25-й окремій повітрянодесантній бригаді.

В серпні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Сержант 90-го окремого аеромобільного батальйону.

З листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

20 січня 2015-го зник безвісти під час бою з російськими збройними формуваннями під Донецьким аеропортом в часі прориву для евакуації поранених.

Впізнаний за експертизою ДНК, похований в селі Кацмазів 9 квітня 2015-го.

Залишились батьки, дві сестри та брат.

• Указом Президента України №  311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
• 27 вересня 2015 року в селі Кацмазів на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Першотравнева, 2), де навчався Анатолій Буйлук, йому відкрито меморіальну дошку.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[2][3].

• Буйлук Анатолій Андрійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Буйлук Анатолій Андрійович // Український меморіал
• Анатолій Буйлук