Жмеринський район (1923—2020)

Жмеринський район — один із найбільших районів області. Площа району 1,2 тис. км² або 117 тис. га. На півночі він межує з Вінницьким і Літинським, на півдні — з Шаргородським, на заході — з Барським, на сході — з Тиврівським районами області.

Хмельницька область (Деражнянський район)	Літинський район	Вінницький район
Барський район	Жмеринка	Тиврівський район
	Шаргородський район

Район розташований у західній частині області і належить до правобережної лісостепової зони південно-західної частини України. Район розташований на перехресті залізничних колій Київського, Могилів-Подільського, Одеського і Львівського напрямків. До вузлової станції Жмеринка протягом року цілодобово йде великий потік поїздів. Із п'яти посадочних платформ станція приймає і відправляє пасажирів, а на вантажно-товарній станції, що знаходиться на Посту-Подільському, формуються вантажні перевезення.

Районний центр — Жмеринка. Адміністративна територія району поділяється на 68 сіл і селище міського типу — Браїлів. Функціонують 28 місцевих рад; Браїлівська селищна (30 депутатів) та 27 сільських рад (420 депутатів).

З корисних копалин видобуваються граніт, вапняки для хімічної та цукрової промисловості, вапняк для випалювання вапна, будівельні піски, цегельна сировина. З 30 родовищ нині розробляється 4, всі інші перебувають у резерві.

Розташований в межах Подільської височини. Рельєф району — хвиляста рівнина із невеликим схилом на схід та південний схід. Наявність балочної системи визначає водно-ерозійний характер рельєфу, але це дає змогу використовувати сільськогосподарську техніку.

Клімат району помірно континентальний, з помірно м'якою зимою та теплим літом. Він сприяє проведенню всіх сільськогосподарських робіт, відпочинку і туризму. Тривала й достатньо суха осінь, велика кількість сонячних днів. Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агрокліматичного району. Максимальна температура повітря може сягнути +38 °C, мінімальна — −33 °C, а середньорічна +7 °C. Такі кліматичні умови сприятливі для землеробства.

Річки: Рів, Рівець, Мурафа, Згар, Мурашка, їх притоки — спокійні, тихоплинні, повноводні. Річка Рів — притока Південного Бугу, Мурафа і Мурашка — басейн Дністра.

Ґрунти району — сірі лісові опідзолені та сірі лісові суглинкові, мають малий вміст гумусу від 0,8 до 1,8 відсотка.

На території району 20 об'єктів заповідного фонду Вінницької області. Загальна площа їх становить 493,49 га.

Чернятинський парк визнаний пам'ятником садово-паркової архітектури минулого, його взято під охорону як дендрологічний парк. Створювали його разом з палацом, площа парку 31 га. Його творець — садівник-пейзажист італієць Денис Маклед. Тут окліматизувались дерева: бархан амурський, дуб червоний, бук лісовий, катальта бегоневидна, форзація плакуча, тамарикс чотиритичинковий — всього 120 видів різних дерев і чагарників.

Район має значні рекреаційні ресурси, до яких можна віднести також парки та лісові масиви сіл Чернятин, Северинівка, Браїлів, Демидівка, Олександрівка, Носківці.

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 27 сільських рад, які об'єднують 69 населених пунктів та підпорядковані Жмеринській районній раді. Адміністративний центр — місто Жмеринка, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу району[3].

Створено 2 територіальні громади це Жмеринське ОТГ та Северинівське ОТГ. В проєкті ще Станіславське ОТГ.

З півночі на південь район перетинає Південно-Західна залізниця і проходять шляхи на Київ, та E583 (Кишинів). Існуюча мережа автомобільних доріг району має загальну довжину 384,3 км, із них 45 % доріг із твердим покриттям.

Автошляхи: Т 0214, Т 0218, Т 0241 та Т 0242.

Залізничні станції: Браїлів, Кордишівка, Матейкове та Сербинівці.

Зупинні пункти: 1132 км, Будьки, Демидівка, Дубки, Жуківці, Козачівка, Лопатиниці, Межирів, Могилівка, Стодульці, Тартак та Чернятин.

В експлуатації перебуває 150 км газових мереж, річне споживання природного газу — понад 1,273 млн. м³.

Діють 1590 км ліній електропередач. Сумарне споживання електроенергії протягом року становить 150 млн. кВт/год.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Населення району станом на 01.01.2005 року становить 40,5 тис. чоловік, що становить 2,2 % від населення Вінницької області, в тому числі міське населення — 14 %, сільське — 86 %.

Жмеринська районна рада. 2009 рік.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жмеринського району було створено 58 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,56 % (проголосували 19 993 із 28 742 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,56 % (13 308 виборців); Юлія Тимошенко — 17,01 % (3 401 виборців), Олег Ляшко — 6,42 % (1 284 виборців), Анатолій Гриценко — 2,49 % (497 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,96 %.[6]

У районі функціонують заклади освіти: Чернятинський державний аграрний технікум та Браїлівське СПТУ № 6, загальноосвітніх шкіл І ступеня — 3, шкіл І-П ступенів — 26, шкіл І—III ступенів — 12. В них навчається 5131 учень. Дошкільних дитячих закладів — 10, у них вихованців — 290.

Галузь культури району об'єднує 20 будинків культури, 36 сільських клубів, 61 бібліотеку, 4 музеї, в т. ч. державний музей П. І. Чайковського, Н. Ф. Фон-Мекк, народний музей Устима Кармалюка (єдиний в Україні). У смт Браїлів та с. Станіславчик працюють філії Жмеринської музичної школи.

Районне територіальне медичне об'єднання має у своєму підпорядкуванні районну лікарню, 4 дільничні лікарні, 5 медамбулаторій, 47 фельдшерсько-акушерських пунктів. В усіх закладах працює 530 медпрацівників.

На території району діє 16 громадських організацій і 13 осередків політичних партій, 66 релігійних громад: 32 УПЦ Московського патріархату; 14 — ПЦУ; 2 — старообрядських; 4 — римо-католицьких; 1 — євангелійських християн-баптистів; 7 — християн євангельської віри; 5 — адвентистів сьомого дня.

• Устим Кармалюк (1787—1835) — керівник повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках проти національного і соціального гніту українських кріпаків панами.
• Микола Малько (1883—1961) — український радянський диригент, головний диригент Сіднейського симфонічного оркестру (1957—1961).
• Тихон Абрамов (1901—1991) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни 1941—1945 — командир танкової бригади, полковник Червоної Армії.
• Микола Білоконь (1955) — 5-й Міністр внутрішніх справ України (2003—2005).
• Володимир (Війтишин) (1959) — архієпископ і митрополит Івано-Франківський Української Греко-Католицької Церкви.

У селі Головченці, (нині Кармалюкове) народився і виріс легендарний народний герой, керівник селянського руху першої половини XIX ст. Устим Кармалюк. Тут створено його музей, у центрі села стоїть йому пам'ятник, мозаїчне панно, присвячене народному герою прикрашає сільський Будинок культури.

У с. Станіславчик проживав свого часу видатний український письменник Михайло Коцюбинський.

Із селом Новоселиця пов'язане ім'я талановитої актриси та письменниці Софії Дідковської-Тобілевич.

У різний час у с. Носківці перебували художник Антон Лямче, відомий російський поет Семен Надсон, поет-демократ Степан Руданський. Письменник Юрій Смолич неодноразово бував у Носківцях, відвідуючи рідну сестру, яка тут вчителювала. Письменник Яків Пантелеймонович Сікорський, автор книги «Не ходи манівцями», Андрій Гудима, письменник, поет навчалися в Носковецькій десятирічці.

У селищі Браїлів знаходиться архітектурний ансамбль Свято-Троїцького монастиря, в якому розміщений жіночий монастир; маєток Надії Філаретівни фон Мекк — меценатки класика російської музики Петра Ілліча Чайковського (він п'ять разів побував у Браїлові).

4 жовтня 1891 року у селі Сербинівці, неподалік м. Жмеринка, народився і мешкав з батьками в родині німецького колоніста Освальд-Еккард Бурґгардт, відомий, як знаменитий український поет Юрій Клен. Однн із п'яти прославлених «неокласиків», до складу яких входили також Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров та Павло Филипович. Про це читайте в есеї письменника Олександра Горобця «Блукання довкруги знаменитого Клена»

У с. Чернятин на початку XVIII ст. Ігнатій Вітославський збудував палац-фортецю. Будівля збереглася без особливих змін, у ній 29 кімнат, бенкетна зала.

• Жмеринка.City — інтернет-видання про життя Жмеринки і Жмеринського району
• Жмеринська РДА — Паспорт Жмеринського району
• Мислене древо
• Стаття Жмеринка - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)

• Жмеринський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.217-239