Бурак Юлія Василівна

Народилася в родині залізничника. У 1937 році закінчила два курси Львівської торговельної школи.

Трудову діяльність розпочала в 1937 році на Львівській приватній фабриці «Контакт». З 1939 року працювала секретарем дирекції заводу, а потім техніком-регулювальником Львівського заводу «Контакт».

Після завершення німецько-радянської війни продовжила працю на заводі «Контакт». З 1950 року працювала старшим контрольним майстром відділу технічного контролю цеху складання електролічильників, а після реорганізації заводу «Контакт» у Львівський телевізорний завод в 1957 році — старшим контрольним майстром відділу технічного контролю та регулювальницею радіоапаратури. Виконувала виробничу норму на 150—180%.

З 1970 року — регулювальниця радіоапаратури, старший майстер відділу технічного контролю Львівського виробничого об'єднання «Електрон» Львівської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1971 року, «за видатні заслуги у виконанні п'ятирічного плану і створенні нової техніки», Юлії Бурак присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Вибиралася членом Української республіканської ради профспілок, членом Комітету радянських жінок, депутатом Львівської міської ради депутатів трудящих.

З 1976 року — на пенсії в місті Львові. Очолювала жіночу раду Львівського виробничого об'єднання «Електрон».

• Герой Соціалістичної Праці (26.04.1971)
• два ордени Леніна (7.03.1960, 26.04.1971)
• медалі

• газета «Вільна Україна» (Львів) — 1955 рік — лютий.
• Клевцов А. Высокое напряжение // Отчизны звезды золотые: Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова. — Львов: Каменяр, 1977. — С. 176—179.