Львівська область

Льві́вська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця на заході держави Україна. Є однією з трьох областей історичного регіону Східна Галичина (друга назва Східна Малопольша), частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей держави Україна в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках. Утворена після анексії Радянським Союзом східної частини Польщі за пактом Молотова Рібентропа 27 листопада 1939 р].

Львівська область
Герб Львівської області Прапор Львівської області
Основні дані
Прізвисько: Галичина, Львівщина
Країна: Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КАТОТТГ: UA46000000000026241
Населення: 2 529 608
Площа: 21 831.97 км²
Густота населення: 113,51 осіб/км²
Поштові індекси 79000 / 80000 / 81000 / 82000
Телефонні коди: +380-32
Обласний центр:  Львів
Райони: 7
Громади:
Міста:

обласного значення
районного значення
9
35
Райони в містах: 6
Смт: 34
Села: 1849
Селища: 1
Селищні ради: 34
Сільські ради: 632
Номери автомобілів: BC, НС
Інтернет-домени: lviv.ua; lv.ua
Обласна влада
Рада: Львівська обласна рада
Голова ради: Гримак Ірина Ярославівна
Голова ОДА: Козицький Максим Зіновійович[1]
Вебсторінка: Львівська ОДА
Львівська облрада
Адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18
Мапа
Львівська область у Вікісховищі

До складу Львівської області входить 7 районів: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський, та Яворівський райони. Львівська область межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща.

Північ області належить до зони мішаних лісів, зокрема, Малого Полісся; середня частина — до лісостепу, де виділяються пасма Розточчя, Гологір, Вороняк, Опілля та крайньої західної частини Подільської височини. Далі на південь йдуть карпатські передгір'я та, власне, Карпати. Вони представлені Бескидами. Південний кордон області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону також проходить Головний європейський вододіл басейнів Чорного та Балтійського морів.

У Львівській області розташована південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Трускавець, Моршин та Східниця є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова та Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи туристичному розвитку регіону.

Географічне розташування

Область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області.

Розташована на крайньому заході країни, крайня західна точка — село Мігово Самбірського району (22°43' східної довготи), південна — село Ялинкувате Стрийського району (48°45' північної широти), східна — село Нем'яч Золочівського району (25°24' східної довготи) та північна — село Пісочне Червоноградського району (50°46' північної широти).[2]

По території області пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

Рельєф
Українські Карпати В межах Львівської області

На території області розташована Верхньодністровська улоговина.

Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю та г. Камула (471 м) в рівнинній частині.

Водойми

Докладніше: Річки Львівської області

Докладніше: Водоспади Львівської області

Через область проходить Головний європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів. У Балтійське море несе свої води Західний Буг (басейн Вісли), на якому розташований Львів. У Чорне море течуть — Дністер, Стир, Іква.[3]

Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг із притоками, Вишня і Шкло.

Клімат

Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Водоспад Гуркало в Сколівському районі

Природні ресурси

В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

Корисні копалини

На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин.[4] Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.

Адміністративно-територіальний устрій

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Львів.

У складі області:

  • районів в області — 7;
  • районів у місті Львів — 6;
  • населених пунктів — 1928, у тому числі:
    • міського типу — 78, у тому числі:
      • міст — 44, у тому числі:
        • міст обласного значення — 9;
        • міст районного значення — 35;
      • селищ міського типу — 34;
    • сільського типу — 1850, у тому числі:
      • сіл — 1849;
      • селищ — 1.

У системі місцевого самоврядування: до виборів 25 жовтня 2020 року

  • районних рад — 20;
  • міських рад — 44;
  • селищних рад — 34;
  • сільських рад — 633.

після виборів 25 жовтня 2020 року

  • районних рад — 7;
  • територіальних громад — 711;
  • рад об'єднаних територіальних громад — 41;

Райони
№ Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Львівський м. Львів Адм. устрій
2 Дрогобицький м. Дрогобич Адм. устрій
3 Золочівський м. Золочів Адм. устрій
4 Самбірський м. Самбір Адм. устрій
5 Стрийський м. Стрий Адм. устрій
6 Червоноградський м. Червоноград Адм. устрій
7 Яворівський м. Яворів Адм. устрій

Райони у містах
№ Район Входження
1 Галицький м. Львів
2 Залізничний м. Львів
3 Личаківський м. Львів
4 Сихівський м. Львів
5 Франківський м. Львів
6 Шевченківський м. Львів

Історія адміністративно-територіального устрою

Керівництво

Представницький орган місцевого самоврядування — Львівська обласна рада. Місцевим органом виконавчої влади є Львівська обласна державна адміністрація.

Демографія

Чисельність населення

Населення Львівської області становить 2725,2 тис. (на 1 грудня 2013 року)[5]

Зі всього населення 1548,1 тис. (60,7 %) становить міське, 1002,1 тис. (39,3 %) — сільське.

Динаміка населення області

Чисельність населення:

демографічні зміни
1959 * 1970 * 1979 * 1989 * 2001 * 2008 2009 2010 2011 2015
2 107 858 2 428 868 2 583 853 2 747 703 2 626 543 2 559 779 2 552 929 2 549 617 2 544 748 2 537 799
Еволюція основних демографічних показників
рік населення щорічних народжень щорічне число смертей Щорічний природний баланс Рівень народжуваності (‰) Рівень смертності (‰) природний баланс (‰) коефіцієнт народжуваності
1990 2 754 100 38 693 28 849 9 844 14,0 10,4 3,6 1,93
1991 2 764 400 37 685 31 109 6 576 13,6 11,2 2,4 1,89
1992 2 771 300 36 612 31 091 5 521 13,2 11,2 2,0 1,85
1993 2 776 900 34 717 31 645 3 072 12,5 11,4 1,1 1,76
1994 2 778 300 32 477 32 445 32 11,7 11,7 0,0 1,66
1995 2 770 300 31 470 33 692 -2 222 11,4 12,2 -0,8 1,63
1996 2 753 200 30 400 33 478 -3 078 11,1 12,2 -1,1 1,59
1997 2 736 600 28 010 33 300 -5 290 10,3 12,2 -1,9 1,48
1998 2 717 700 27 373 31 434 -4 061 10,1 11,6 -1,5 1,45
1999 2 700 400 24 529 33 212 -8 683 9,1 12,4 -3,3 1,31
2000 2 676 900 24 198 32 972 -8 774 9,1 12,4 -3,3 1,29
2001 2 651 600 23 569 33 119 -9 550 8,9 12,6 -3,7 1,26
2002 2 626 543 24 005 33 903 -9 898 9,2 13,0 -3,8 1,25
2003 2 610 995 25 009 34 785 -9 776 9,6 13,4 -3,8 1,30
2004 2 598 311 26 255 34 087 -7 832 10,1 13,1 -3,0 1,35
2005 2 588 041 26 082 35 271 -9 189 10,1 13,7 -3,6 1,36
2006 2 577 129 27 272 34 745 -7 473 10,6 13,5 -2,9 1,38
2007 2 568 413 27 454 34 891 -7 437 10,7 13,6 -2,9 1,41
2008 2 559 779 29 007 35 126 -6 119 11,3 13,7 -2,4 1,44
2009 2 552 929 30 079 32 848 -2 769 11,8 12,9 -1,1 1,51
2010 2 549 617 28 651 32 644 -3 993 11,2 12,8 -1,6 1,51
2011 2 544 748 28 904 31 162 -2 258 11,4 12,3 -0,9 1,49
2012 2 540 938 30 220 31 667 -1 447 11,9 12,5 -0,6 1,58
2013 2 540 702 29 542 31 166 -2 124 11,6 12,5 -1,1 1,55
2014 2 538 436 30 270 32 450 -2 180 11,9 12,8 -0,9 1,61
2015 2 537 799 27 909 32 869 -4 960 11,0 13,0 -2,0 1,51
2016 2 534 174 27 134 32 263 -5 123 10,7 12,7 -2,0

Частка Львівської області у загальному населенні України

За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)

Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991—1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)[7]

Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.[8]

Найбільші населені пункти
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[9][10]
Львів ▼720,3 Броди ▼23,5
Дрогобич ▼75,4 Сокаль ▼20,9
Червоноград ▼65,9 Стебник ▼20,5
Стрий ▲59,7 Винники ▲18,1
Самбір ▼34,7 Городок ▬16,2
Борислав ▼33,2 Миколаїв ▼14,8
Новояворівськ ▲31,2 Жовква ▲13,9
Трускавець ▼28,6 Яворів ▼12,9
Новий Розділ ▼28,3 Соснівка ▼11,0
Золочів ▼24,1

Національний склад населення
Львів — найбільше місто Львівської області.

Національний склад населення Львівської області станом на 2001 рік[11]

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 2 471 033 94,82 %
2 Росіяни 92 565 3,55 %
3 Поляки 18 948 0,73 %
4 Євреї 5 437 0,21 %
5 Білоруси 2 212 0,08 %
6 Вірмени 1 139 0,04 %
7 Молдовани 781 0,03 %
8 Цигани 769 0,03 %
9 Татари 680 0,03 %
10 Німці 648 0,02 %
11 Інші 11 744 0,45 %
Разом 2 605 956 100,00 %
Церква св. Анни в Бориславі. Греко-католики становлять більшість віруючих у Львівській області.
Церква Зіслання Святого Духа у смт. Івано-Франкове

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.[12]

Економіка

Промисловість
Нафтовидобувні качалки у Бориславському міському парку.(2009)

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промисловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:

Сільське господарство

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких ягід, фруктів, зокрема яблук, груш та слив.

Автошлях М06 у Сколівському районі

Транспорт

Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Стрий, Красне, Самбір, . У Львові є Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ—Львів—Прага (Будапешт), Варшава—Перемишль—Львів—Бухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів, Стрий та Самбір. Головні автомагістралі: E372М09 Рава-Руська-Львів-Тернопіль(Вінниця-Знам'янка), Н09 Львів—Івано-Франківськ—Мукачево (Чернівці), E40-50-471М06 (Київ—Чоп).

Культура
Гніздичів, Монастир Св. Герарда

У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:

  • 17 музеїв (див. Музеї Львівщини)
  • 11 театрів
  • 1374 бібліотеки
  • 1397 установ клубного типу
  • 13 концертних організацій.

З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:

  • 53 вищі заклади освіти I—IV рівнів акредитації
  • 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
  • 62 професійно-технічне заклад
  • 487 дошкільних установ.

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков[13].

Туризм

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934.

На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів. [14]

Туризм на Львівщині

До найважливіших об'єктів туризму належать:

Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після Автономної Республіки Крим.[15]

Водоспади:

Див. також Водоспади Львівської області

Політичні уподобання

З часів незалежності України Львівська область завжди підтримувала проукраїнські настрої. Тому на парламентських і президентських виборах люди голосували в основному за проукраїнські партії або політиків. Про це свідчать результати на попередніх виборах.

Парламентські вибори 1998
Партія Відсоток, %
Народний Рух України 32,10
Партія «Реформи і Порядок» 12,78
Виборчий блок партій «Національний фронт» 9,72
Народна партія (Народна аграрна партія України) 6,98
Народно-демократична партія 5,50
Соціал-демократична партія України 4,30
Комуністична партія України 4,09
Явка 79,70
Президентські вибори 1999 (Другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Леонід Кучма 91,6
Петро Симоненко 5,2
Явка 85,73
Парламентські вибори 2002
Партія Відсоток, %
Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» 63,92
Виборчий Блок Юлії Тимошенко 17,13
Явка 74,6
Президентські вибори 2004 (Повторний другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Віктор Ющенко 93,74
Віктор Янукович 4,72
Явка 85,3
Парламентські вибори 2006
Партія Відсоток, %
«Наша Україна» 37,95
Блок Юлії Тимошенко 33,04
Партія Регіонів 3,01
Явка 65,12
Парламентські вибори 2007
Партія Відсоток, %
Блок Юлії Тимошенко 50,38
Наша Україна — Народна Самооборона 36,02
Партія Регіонів 4,19
Явка 69,33
Президентські вибори 2010 (Другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Юлія Тимошенко 86,20
Віктор Янукович 8,60
Явка 75,32
Президентські вибори 2014
Кандидат Відсоток, %
Петро Порошенко 69,92
Юлія Тимошенко 11,19
Олег Ляшко 6,78
Анатолій Гриценко 5,86
Явка 78,20
Парламентські вибори 2014
Партія Відсоток, %
«Народний фронт» 33,03
«Блок Петра Порошенка» 20,42
Політичне об'єднання «Самопоміч» 18,78
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 6,19
Радикальна партія Олега Ляшка 5,35
Явка 70,00
Президентські вибори 2019 (Другий тур)
Кандидат Відсоток, %
Петро Порошенко 62,79
Володимир Зеленський 34,49
Явка 68,8

Примітки
  1. Указ Президента України від 5 лютого 2020 року № 43/2020 «Про призначення М.Козицького головою Львівської обласної державної адміністрації»
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 22 березня 2014.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 6 серпня 2014.
  4. Львівська область. Надра Архівовано 16 червня 2008 у Wayback Machine. // Міністерство екології та природних ресурсів України
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2010.
  6. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2014 року zip Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 15 лютого 2010.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 15 лютого 2010.
  9. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  10. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2018 по січень 2020 року
  11. / Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
  12. МВС УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
  13. http://decerkva.org.ua/ Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine. Дерев'яні церкви Львівщини.
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2011.
  15. Атаманюк Д., Дмитрів І., Пилипенко Н. Місце галузі туризму в економіці Львівської області Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine. // Молода спортивна наука України Збірник наукових праць Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.. — 2011. — Т. 4. — 200 с. Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.

Джерела
  • Я. В. Верменич. Львівська область // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 346. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Екологічний атлас Львівщини 2007
  • Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. Місцеві громади та органи державної влади: довідник / Львів. обл. держ. адмін.; кер. проекту О. О. Ганущин. — Львів: [б. в.], 2007. — 168 с.
  • Львівщина державницька: інформ. довід. з питань внутр. політики / Львів. обл. держ. адміністрація, Упр. з питань внутр. політики. — Львів: Каменяр, 2009. — 415 с.: іл. — ISBN 978-966-607-092-3
  • Історія електрифікації Львівщини / А. Крижанівський ; ВАТ «Львівобленерго». — Львів: Галиц. вид. спілка, 2006. — 224 с. : іл. — Бібліогр.: с. 221—222 (23 назви). — Тит. арк. парал. укр., пол. — ISBN 966-7893-74-Х
  • Екологія Львівщини 2011 : [бюлетень] / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Держ. упр. охорони навколиш. природ. середовища в Львів. обл. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 96 с.: табл., 15 с. іл. — ISBN 978-617-655-056-3

Література
  • Малі міста України. Львівська область: бібліогр. покажч. / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 663 с. : іл.
  • Дуже малі міські поселення Львівської області: суспільно-географічний потенціал та перспективи розвитку: моногр. / Н. І. Дністрянська, М. С. Дністрянський. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 198 с.
  • Львівська область: природні умови та ресурси: монографія / за заг. ред. д-ра геогр. наук, проф. М. М. Назарука. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 592 с. ISBN 978-617-679-652-7
  • Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси / В. Александрович, Ю. Бірюльов, М. Бандрівський та ін.; Упор. та відп. ред. Ю. Бірюльов. — Львів: Центр Європи, 1998. — 392 с.: іл.
  • Львівщина-98. Соціальний портрет в загальноукраїнському контексті / С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. М. Подгорнов, Н. Й. Черниш. — Львів: НАН України. Ін-т регіон. дослідж., 1999. — 348 c.
  • Нариси історії містечок Львівщини / В. Грабовецький; Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. — 2-е вид., доповн. — Івано-Франківськ, 2005. — 43 c. — (Наук. зап. Прикарп. іст. шк.). — Бібліогр.: 42 назви.
  • Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 1. Мелодії / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 376 с. — ISBN 617-7617-04-3.
  • Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 2. Тексти / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 424 с. — ISBN 617-7617-05-0.
  • Приватизація на Львівщині: результати та перспективи / С. А. Давимука. — Львів, 1998. — 90 c. — (Препр. / НАН України. Ін-т регіон. дослідж; 98). — Бібліогр.: 6 назв.
  • Реформування комунальної власності м. Львова: Довід. Ч. 5. Реформування комунальної власності Львівської області / М. В. Гладій, С. А. Давимука, М. М. Сірків, В. Г. Опацький; ред.: С. А. Давимука; Регіон. від-ня Фонду держ. майна України по Львів. обл. — Львів, 1998. — 640 c.
  • Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Львівської області / уклад.: М. І. Долішній; УААН. Прикарпат. від-ня Ін-ту агроекології та біотехнології. — Чернівці: Прут, 1999. — 156 c. — Бібліогр.: 89 назв.

Посилання
 Польща  Волинська область  Рівненська область
 Польща  Тернопільська область
 Закарпатська область  Івано-Франківська область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.