Бурдулі Володимир Іванович

Почав грати у футбол в Грузії в досить ранньому віці, ще в дитячому саду. Батьки не хотіли, щоб Володимир серйозно займався футболом. Велику роль у зміні їх думки зіграв тренер однієї з футбольних секцій, який побачив гру Бурдулі у дворі і прийшов до батьків додому. Першим тренером був угорець Атила Вихр. Він навчався в Тбілісі, захищав дисертацію по темі «Дитячий футбол». Їх команда називалася «Вакей».

Професійно почав грати у 15 років у «Динамо» з Тбілісі, за другу команду, яку тренував Зураб Майсурадзе. В основу потрапив через рік. В першу команду Володимира взяв відомий футболіст і тренер Давид Кіпіані. Йому майже виповнилося 17 років. У сімнадцять років Бурдулі став чемпіоном Грузії.

Потім вирішив перейти в київське «Динамо». Його помітили на Кубку Співдружності, взимку. Тоді команду тренував Олексій Михайличенко. Але з «Динамо» не склалося. Пробув там півтора місяця, на зборах зламав ногу і 6 місяців не грав. Після травми трохи пограв за тбіліське «Динамо» і владикавказьку «Аланію». Потім міг опинитися в англійській Прем'єр-Лізі — ним цікавився «Манчестер Сіті». Але поки вибирав клуб, трансферне вікно закрилося. Довелося повертатися в Грузію.

Потім, опинився на Україні — подзвонили і запросили спробувати сили в «Кривбасі». Там грузин відіграв рік під керівництвом Олександра Косевича. Після Кривого Рогу перейшов в «Зорю»[3].

У вересні 2008 року перейшов в «Таврію», підписав 2-річний контракт[4], але в команді закріпитись не зуиів, тому здавався в оренду в «Закарпаття».

У 2010 році повернувся на батьківщину. де недовго пограв за «Спартак-Цхінвалі», після чого став гравцем азербайджанського «Нефтчі» (Баку), в якому і завершив професійну кар'єру

За збірну почав грати в 21 рік. Забив 3 голи. Один за молодіжну збірну, і два за першу команду. Забив дуже красивий гол у ворта збірної України під час товариського матчу в Києві у квітні 2002 року.