Буцинський Дмитро Тимофійович

Буцинський Дмитро Тимофійович (1851, за ін. даними, 1855–16(04).07.1891) — революціонер. Народився в Курській губ. у сім'ї священика. Навчався в Курському духовному училищі, Бєлгородській духовній семінарії, на медичному факультеті Харківського університету, звідки виключений за участь у студентських заворушеннях 1878. Створив у Харкові революційний гурток, входив до молодіжного товариства, організованого Є. Ковальською.

Дмитро Тимофiйович Буцинський

1879 перейшов на нелегальне становище, прибув до Києва, прилучився до «Народної волі» та об'єднаного кола народовольців і чорнопередільців (див. «Чорний переділ»), налагодив зв'язки з таємними організаціями Харкова та Одеси. Заарештований в січні 1880. Утримувався ув'язненим у Києві та Харкові. 7 серпня(26 липня) за вироком Київського військово-окружного суду покараний 20-річною каторгою з подальшим довічним поселенням у Сибіру. До весни 1881 — в Харківській тюрмі, потім у Мценській, 1882 — в Забайкаллі, на Карійській каторзі, влітку відправлений до Санкт-Петербурга, у вересні замкнений до Трубецького бастіону Петропавловської фортеці. У серп. 1884 переведений до Шліссельбурзької фортеці, де й помер.