Бют-о-Кай

Бют-о-Кай (фр. La Butte aux Cailles) — квартал в західній частині XIII округу Парижа, на захід від Площі Італії, нагадує провінційне селище через велику кількість приватних будиночків і неможливість зведення багатоповерхівок через те, що земля вкрита старими кар'єрами.

Бют-о-Кай
Держава  Франція
Адміністративна одиниця XIII округ Парижа
 Бют-о-Кай у Вікісховищі

Стара поштова листівка з видом на Бют-о-Кай

Назва

Пагорб висотою 62 м над річкою Бьевр отримав свою назву від імені землевласника П'єра Кайя (Pierre Caille), який купив володіння в 1543 році[1].

Історія

У XVII столітті тут видобували вапняк, а дубильні по берегах річки псували пейзаж і повітря.

У 1784—1785 рр. нова міська стіна Парижа впритул підійшла до Бют-о-Кай з півночі.

21 листопада 1783 року тут приземлилась повітряна куля маркіза д'Арланда і Пілатра де Розьє, які здійснили перший вільний політ в історії повітроплавання.

У 1860 році селище було офіційно приєднано до французької столиці в результаті включення всіх ближніх передмість в межі міста.

Артезіанський колодязь був виритий Франсуа Араго в 1866 р., і з 1893 р. він наповнює місцевий басейн водою, температура якої 28°С. З 1828 по 1910 рр. в ході технічних робіт русло місцевої річки було заховано під землю.

З моменту включення до складу Парижа, Бют-о-Кай зумів зберегти більшу частину своєї сільської атмосфери.[2] Сьогодні район Бют-о-Кай збирає молодь в своїх численних невеликих барах і ресторанах.

Примітки
  1. «ButteauxCailles.com»
  2. Stimmler-Hall, Heather (2004). Adventure Guide. Hunter Publishing. с. 142. ISBN 978-1-58843-396-1. Процитовано 27 січня 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.