Бєліцька Євгенія Яківна

Бєліцька Євгенія Яківна
Народилася 1 жовтня 1906(1906-10-01)
Мала Дівиця
Померла 23 серпня 1983(1983-08-23) (76 років)
Країна Російська імперія УРСР
Діяльність лікарка
Alma mater Київський медичний інститут
Заклад Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Звання доктор медичних наук
Ступінь професор

Бєліцька Євгенія Яківна (нар. 1 жовтня 1906(19061001) 1983) — доктор медичних наук, професор, доцент, завідувач кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Львівського національного медичного університету імені Далила Галицького.

Біографія

Народилася 1 жовтня 1906 р. у с. (тепер смт) Мала Дівиця Полтавської області. Навчалася на медичному факультеті Київського медичного інституту, закінчила у 1929. З 19291931 рр. була завідувачем дитячої консультації в м. Сміла і Фастів; асистент 19311932; старший асистент 19321934; з 19341938 стала завідувачем відділу соціальної гігієни Київського інституту Охмадит, за сумісництвом асистент кафедри Київського медичного інституту 19311934, Київського стоматологічного інституту 19341937; інспектор Управління науки Наркомздоров'я УРСР 19351936; завідувач кафедри соціальної гігієни Донецького медичного інституту 19381940, Львівського медичного інституту 19401941, Ставропольського медичного інституту 19411942; була начальником госпіталю 19421943; старший викладач 19431951, професор з 1951 по 1961 в Ленінградській військово-медичній академії; завідувач кафедри соціальної гігієни Ленінградського санітарно-гігієнічного медичного інституту 19611971; професор-консультант Ленінградського бюро медичної статистики 19711983 рр.

Наукові здобутки

  • 1936 кандидат медичних наук;
  • 1938 доцент;
  • 1948 доктор медичних наук (1948);
  • 1951 професор.

Автор близько 250 наукових, науково-популярних і навчально-методичних праць, серед них 20 монографій і посібників.

Коло наукових інтересів

  • організація роботи системи охорони материнства і дитинства, зокрема, у сільській місцевості;
  • питання санітарної статистики воєнного і мирного часу;
  • питання диспансерної і шпитальної статистики;
  • структура захворюваності і позалікарняної смертності;
  • історія медицини.

Основні праці

  • Функціональна діагностика та принципи класифікації ниркових захворювань (кваліф. праця.— Київ, 1929;
  • Планування Охматдиту в районі. Охматдит ОЗДП, — 1932, — № 2;
  • Бюджет часу та хатній побут колгоспниці. Профін Медна, — 1933, — № 1;
  • 15 років охорони материнства та дитинства в Україні (монографія)// Медвидав, — Київ, 1936;
  • Якісні показники роботи дитячої консультації та методика їх обліку. Охор Матер Дит, — 1939, — № 1;
  • Причины смерти умерших от боевых поражений в госпиталях в период Великой Отечественной войны 1941-45 гг. (докт. дис.). — Ленінград, 1948;
  • Проблемы социальной гигиены (монографія)// Медицина, — Ленинград, 1970.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.