Бібліографія української преси 1816–1916

«Бібліографія української преси 1816–1916» — ґрунтовний універсальний ретроспективний бібліографічний покажчик, упорядкований Варфоломієм Ігнатієнком.

Покажчик був кроком на шляху до складання українського бібліографічного репертуару. У покажчику зареєстровано 616 назв газет і журналів.

«Труди Інституту книгознавства: Праці Бібліографічної секції» (Харків; Київ, 1930, т. 4)

У передмові до покажчика сказано:

… Покажчик складається з двох частин, а саме: «Покажчика преси, що виходила українською мовою», та «Покажчика української преси, що виходила іншими мовами». Кожен з цих покажчиків має такі розділи: 1) список назв газет та журналів, 2) список видавців, 3) список редакторів, 4) список друкарень, де друкована преса, та 5) список міст, де виходила преса, 6) абетковий список назв. В основу покажчика покладено принцип етнографічно-територіяльний з долученням ознаки мови. За цим принципом в цю працю включено всю пресу (газети, журнали), що виходила на етнографічній українській території українською мовою, а також пресу, що виходила українською мовою в інших країнах Европи, Америки. До цього основного покажчика долучено, другу частину й у неї включено пресу двомовну (українською та російською, німецькою та українською, польською та українською) та пресу, що обстоювала українські національно-культурні та політичні інтереси й виходила іншими мовами (наприклад: «Украинская Жизнь» (Москва), «Ukrainishe Rundschau» (Відень) та інші). Таким чином, територіально до частини першої покажчика включено губернії колишньої Росії, що мали переважну кількість української людності, Східню Галичину, Буковину та Українські землі за Карпатами (в Угорщині). Сюди включено за ознакою мови й пресу українською мовою, де б вона не виходила.