Бійчик (зброя)

Бі́йчик[1], бойо́к[2] — частина затворно-спускового механізму вогнепальної зброї або вибухових пристроїв (мін, бомб), що безпосередньо передає ударну дію. Бійчик може мати різну форму: призначений для одноразового використання (у вибухових пристроях) зазвичай має загострений кінець; бійчик вогнепальної зброї для запалювання капсуля набою має закруглену форму[3].

  • У вогнепальній зброї, заряджуваної з казенної частини (рушниці, пістолети, гармати, великокаліберні міномети) ударник (курок) вдаряє бійчиком по капсулю, спричиняючи тим детонацію запалювальної суміші, яка потім запалює метальну вибухову речовину.
  • На мінометах, заряджуваних з дула, бійчик — це голка усередині казенника ствола, яка здійснює постріл, проколюючи капсуль вибивного набою. Бійчик міномета може бути як жорстко закріплений (на більшості мінометів), так і бути рухомим.
  • У вибухових пристроях бійчик таким же способом запалює детонатор з проміжним детонатором.
Бійчик в системі «Smith & Wesson» (модель 13)

Примітки
  1. Постанова Кабінету міністрів України від 28 січня 2004 р. № 86, Київ. «Про затвердження порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання»
  2. Бойок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Боек // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.