Білл Моллісон

У 1972 році відбулася доленосна зустріч з Девідом Холмгреном, який був студентом Моллісона. Їх обох об'єднував  великий інтерес до взаємин між людиною та природними системами. З їх спілкування та взаємних садових експериментів народилась ідея «перманентної агрокультури», або «пермакультури», яка генетично зв'язана з ідеями різних дослідників 20-го століття.

Як Моллісон сам визначає це поняття, пермакультура — це «система дизайну, мета якого складається з організації простору, який займають люди, на основі екологічно доцільних моделей». При цьому його розробки стосуються не тільки вирощування їжі, а й будівель та інфраструктури, а також всіх компонентів навколишнього світу.

Як вважає англійська письменниця Емма Чепман про сучасний стан пермакультури: «Фактично зараз це перетворилось в цілу дизайн-філософію, а для деяких людей в філософію життя взагалі. Її центральною темою є створення систем, які забезпечують людські потреби, використовуючи безліч натуральних компонентів та черпаючи натхнення у природних екосфер».

Залишивши університет у 1978 році, Білл всю свою енергію присвятив удосконаленню системи пермакультури і розповсюдженню її ідей та принципів по усьому світу. Він навчав тисячі студентів і брав участь у створені більшості статей, навчальних курсів та рекомендацій для проектів будівництва ферм, реорганізації великих міст та місцевих органів самоуправління.

Білл Моллісон є виконавчим директором Інституту Пермакультури (знаходиться в Новому Південному Уельсі, Австралія), який був заснований у 1979 році для освіти студентів усього світу практичному дизайну.