Білонна монета
Білонна монета (фр. billon — низькопробний сплав) — розмінна (неповноцінна) монета. Випускається поряд з банківськими і казначейськими білетами для здійснення торговоплатіжного обороту. Карбування білонних монет є державною монополією. Вартість металу, що йде на білонні монети, і витрати на її карбування менші за номінал (різниця йде до державного бюджету). Як гроші білонна монета не може служити мірилом вартості, а лише відіграє роль засобу обігу і засобу платежу.
В Україні розмінною монетою є білонні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня.
В Давньому Римі Б. м. були денарій, антонініан. В середні віки за кольором металу розрізняли «білі» — вищої проби — та «чорні» монети. «Білими» вважалися денарії, карбовані на монетних дворах ВКЛ. Білонні монети західноєвропейського походження переважали в обігу слов'янських земель у 16-18 століттях.[1]
Див. також
Примітки
- В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 23
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 22-23. (рос.)