Антонініан

Антонініан — срібна римська монета карбована за часів імператора Каракалли. ЇЇ було введено бл. 214 року як офіційний засіб платежу. Маса 5,3 - 4,7 г.

Антонініан
Названо на честь	Каракалла
Держава	Стародавній Рим
З матеріалу	срібло
Час/дата початку	214
Антонініан у Вікісховищі

7 Антонініанів
Ряд 1: Геліогабал (срібло 218—222 н. е.), Децій Траян (Срібло 249—251 н. е.), Галлієн (Білон 253—268 н. е.);
Ряд 2: Галлієн (мідь 253—268 н. е.), Авреліан (посріблена 270—275), невідоме карбування (мідь), невідоме карбування (мідь)

Назва монети походить від власне імені Каракалли — Аврелій Антонін Марк, так її стали називати пізніше, у вжиток у середні віки. На початку його історії використання був найбільш карбованою монетою, однак наприкінці третього століття внаслідок інфляції та фінансової реформи Діоклетіана її перестали карбувати.

На початку свого існування антонініан мав вартість у 2 денарії, однак за вмістом срібла реально лише 1,5. Упродовж століття він швидко внаслідок інфляції перетворився лише на маленьку бронзову монету. Іноді мідні монети ледь вкривали шаром срібла. Став кредитною монетою з примусовим курсом.

Основною ознакою антонініана була корона на голові правителя, чи діадема на правительці, а не лавровий вінок.